Будова храму

Слово “Храм” походить від спільного кореня із старо-слов’янської мови “хороми”, тобто будинок. Люди, котрі повірили в Бога, прагнули, щоб він був з ними завжди і всюди. Будуючи Богові будинок, вони виражають своє прагнення неначе “прив’язати” Бога до свого життя і свого народу.
Церква, як правило, повинна бути звернена престолом до сходу. Схід у Божому культі має своє значення, бо там був рай. Наша Церква перейняла святий образ звідти. На Сході у Палестині народився, навчав, переносив страшні муки, вмирав і воскрес Христос Спаситель. Вірні приходять і стають лицем до Сходу, так як туди ж звернені.
Наші Церкви увінчуються одним або декількома куполами. А він, у свою чергу, символізує небо, яке в Ісусі Христі з’єдналося із землею. Якщо їх три, що є особливістю українського стилю у будівництві церков, то це вказує на найбільше таїнство віри – таїнство Бога в Тройці. Інколи Церква має 5 куполів – один центральний і чотири з боків – це символ Христа і 4 євангелистів. У семи куполах Церква пригадує 7 святих Тайн, які встановив Ісус Христос. Дев’ять куполів символізують 9 плодів Св. Духа, і тринадцять – Христа і 12 апостолів. Кожна баня завершена св. хрестом, який вказує на перемогу над дияволом.

Внутрішнім влаштуванням Церква складається із трьох частин.

1. Притвор – невелике приміщення, через яке входимо до церкви. У давнину люди, які готувалися до Тайни Хрещення, могли стояти лише у притворі. Вони могли стояти в цьому місці в часі богослужінь чи слухання катехизи, бо їм було заборонено входити до храму вірних. У прит­ворі також була хрестильниця з водою і тут звершувалось святе таїнство Хрещення. Тепер у притворі читають молитви перед хрещенням, а саме святе таїнство звершується у храмі вірних біля тетраподу. У притворі також відбувається чин заручин та починається звершення таїнства Подружжя.

2. Храм вірних – найбільша частина церкви, в якій християни збираються на молитву. Тут знаходиться тетрапод, біля якого відправляються окремі богослужіння, уділяються Святі Тайни.

Тетрапод – стіл, який стоїть перед іконостасом. На ньому знаходяться: хрест, ікона та ручний хрест.

Підвищення за тетраподом, на якому стоїть іконостас, називається солея. Посередині солеї є виступ вглиб храму вірних — амвон — під­вищення, з якого читають Євангеліє, виголошують проповідь та єкте­нії (заклики до молитви).

Також, як правило, у храмі вірних є крилоси та хори. Це визначені місця для дяків та співців.

3. Святилище – найважливіша частина церкви. Посередині є престіл, біля якого священик відправляє Святу Літургію. На престолі знаходиться кивот. У ньому зберігається Пресвята Євхаристія для тих людей, які не можуть прийти до церкви. Також знаходиться Євангеліє, ручний хрест, свічки.

Зліва від престолу є проскомидійник – стіл, на якому священик приготовляє дари до освячення.

Святилище відділене від храму вірних іконостасом, посередині якого є царські ворота. Іконостас – це стіна з іконами.

На царських дверях зображено чотирьох євангелистів (Матея, Марка, Луку та Івана) і сцени Благовіщення.

Справа від царських дрверей – ікона Спасителя, а зліва – образ Богоматері. Це символізує те, що Христос і Діва Марія зустрічають кожного на шляху в Небесне царство.

На дияконських дверях зображено архангелів: архангела Михаїла та архангела Гавриїла.

Іконостаси бувають також багатоярусними. Кожен ярус має свою назву.