Заповіді любові

Бог дуже любить кожну людину. Тому хоче, щоб людина, яка є створена на його образ і подобу, також  любила. Ще в Старому Завіті Бог дав людям дві заповіді любові:

  1. Люби Бога твого всім твоїм серцем, усією твоєю душею й усією думкою твоєю.
  2. Люби ближнього твого, як самого себе.

Ісус вдосконалив другу заповідь любові: “Любіть один одного, як я вас полюбив“. Доказом безмежної любові Ісуса до кожного з нас була Його смерть на хресті.

Любов до ближнього є знаком правдивих учнів Ісуса. “З того усі пізнають, що ви мої учні, коли любов взаємну будете мати” (Ів. 13, 35). Ми також є Його учнями. Маємо любити всіх людей, навіть ворогів. Наша любов повинна проявлятися не лише словами, але й конкретними вчинками.

Як правильно любити ближнього Ісус вчить нас притчею про милосердного самарянина (Лк. 10, 30-37).

Нашими ближніми є:

  • мама, тато, бабуся, дідусь, брати, сестри, родичі, сусіди, вчителі, знайомі, однокласники;
  • кожна людина, з якою ми зустрічаємося.

Любити ближнього – означає бути милосердним до нього.