Свята Тайна Сповіді

Внутрішній біль, причиною якого є скоєний гріх, а також рішуче бажання відвернутися від гріха і звернутися до Бога, називаємо покаянням.

Свята Тайна Покаяння (Сповіді) є другою після Хрещення, яка відпускає гріхи. Цю Тайну установив Ісус Христос після свого Воскресіння, вділивши своїм апостолам владу відпускати гріхи силою Святого Духа. Людині, яка згрішила після Хрещення, Тайна Покаяння так само необхідна, як неохрещеному Хрещення, бо і в одній, і в другій Тайні людина отримує відпущення гріхів, лише з тією різницею, що у Хрещенні один раз, а в Тайні Сповіді щоразу, як тільки отримує розрішення священика.

Для того, щоб наша сповідь була дійсною, потрібно виконати П’ять умов Сповіді:

  1. Зробити іспит сумління (пригадати свої гріхи).
    У спокійному місці молимося молитву “Царю небесний”, просимо, щоб Святий Дух допоміг нам пригадати гріхи.
    Після цього перечитуємо дві заповіді любові, божі й церковні заповіді і пригадуємо собі, чи провинилися проти них думками, словами та вчинками.
    Переглянути допоміжні питання до іспиту сумління (Для дітей).
  2. Збудити в собі жаль за гріхи.
    Жаліємо, що своїми гріхами образили Бога, який нас дуже любить. У Тайні Сповіді Ісус завжди прощає нам гріхи, а від нас бажає щирого жалю і виправлення. Жаль за гріхи є найважливішою умовою у Святій Тайні Сповіді.
  3. Постановити виправитися.
    Постановляємо собі, що надалібільше не будемо допускатися цих провин.
  4. Визнати гріхи перед священиком у Сповіді.
    Те, що ми скажемо священикові під час Сповіді, є великою таємницею! Цього він ніколи й нікому не розповість. Священик не буде сварити за гріхи, не буде з нас сміятися чи нам дивуватися, бо добре знає, якою немічною є людина. Тому ми не повинні соромитися чи боятися визнати всі свої гріхи. Якщо ми свідомо не скажемо якгось важкого гріха, то вчинимо ще один важкий гріх.
    Подивитися приклад Сповіді
  5. Відбути покуту, яку дав сповідник.
    Молюся, чи роблю те, що попросив священик.