Шість Церковних заповідей

Слово “церква” має два значення: це – 1)спільнота християн; 2)Божий храм.

Церкву заснував Ісус Христос. Син Божий є також  Головою церкви. Заступником Ісуса Христа на землі є Папа Римський.

Ісус Христос наділив Церкву такою ж владою, яку сам отримав від Отця. Він сказав Апостолам: “Як мене послав Отець, так я посилаю вас” (Йоан 20, 21). Отже, наказ є одночасно наказом Ісуса Христа. Тому й каже Ісус Христос: “Усе, що ви зв’яжете на землі, буде зв’язане на небі…” (Мат. 18,18). Той, хто ігнорує накази Церкви, ігнорує накази Христа, бо сказав Христос: “… Хто гордує вами, мною гордує” (Лук. 10,16). Ісус Христос називає Церкву “царством”, а також порівнює її з “отарою овець”, щоб наголосити на тому, що вірні повинні слухати своїх духовних наставників. Устами Церкви Бог об’являє нам свою волю.
Тому той, хто свідомо і з легкою душею порушує заповідь Церкви, — чинить важкий гріх.

Ісус дав владу апостолам видавати закони. Церква встановила шість Церковних заповідей, які доповнюють третю Божу заповідь. Це зроблено для того, щоб люди краще знали, як виконувати заповіді любові.

Ось ці заповіді:

1.Установлені свята святкувати – наказує святкувати, крім неділі, і певні, визначені св. Церквою дні тижня, щоб подякувати Господу за особливі ласки.
Подивитися встановлені церквою свята.

2. У неділі та свята брати участь у Святій Літургії.

3. Установлені пости постити.
Подивитися про встановлені УГКЦ пости.

4. Кожного року бодай раз у пасхальному часі, сповідатися і причащатися.

5. У заборонені часи весіль і забав не справляти.
Заборонені часи – дні, коли не можна справляти весілля та гучні забави.

6. Злих книжок і писань не читати.
Злі письма і книжки – це такі, які можуть нашкодити душі людини.