Перенесення мощей святого священномученика Ігнатія Богоносця

Тропар, гл. 4: Як дар освячений Богові себе принісши, поспішив ти бути з’їджений звірами, тому праведний вінець, о Ігнатіє, з небес прийнявши від Бога, спасай почитаючих тебе як святителя Христового і учителя і мучеників співстрадника.

Кондак, гл. 4: Днесь від сходу возсіявший і все творіння навчаннями просвітивший, мучеництвом украсився богоносний і божественний Ігнатій.

Св. Ігнатій Богоносець загинув мученицькою смертю в Римі за імператора Траяна, який наказав кинути його на розтерзання звірам. Вірні позбирали кості св. Ігнатія і поховали у Римі. Згодом святі мощі відіслали до Антіохії, де їх поховали у храмі на дафнійському передмісті. У 450 році святі мощі перенесли до нової церкви, збудованої на місці зруйнованої поганської богині Фортуни. Мощі св. Ігнатія прославилися численними чудами. У середині VII ст. їх перенесли до Рима в церкву св. Папи Климента.

__________

aУ той самий день

Житіє святих мучеників Романа, Якова і Філотея

Ці святі були родом з Самосати. Згідно з венеційською Мінеєю, вони терпіли за святу віру тяжкі муки. Спочатку били їх ціпами по раменам і стегнам, і тяжко побитих кинули в кайданах у в’язницю. Потім шматували їх тіло гаками, а під кінець пробили їм цвяхами голови. Всі вони прийняли вінець мучеників. Точна дата смерти не відома.

__________

У той самий день

Житіє преподобного отця Афрата

Цей великий слуга Божий народився в Персії. Пізнавши всю нужду цього світу, він покинув свою славну і багату рідню й осів поблизу міста Едеси, де провадив самотнє, дуже суворе життя. Потім вступив до монастиря біля Антіохії, і тут дивував усіх своїми постами, їв лишень хліб і тільки в старості став споживати ярину. Коли одного разу його земляк на ім’я Антемій хотів йому подарувати багатий одяг, привезений з Персії, святий Афрат не прийняв подарунка, бо, як сказав, його стара одежу йому є наймиліша, а двох ряс монахові не годиться мати.

Коли ж імператор Валент, єретик, приїхав до Антіохії і став мучити й убивати вірних, багатьох велів топити в ріці Оронт, тоді святий Афрат разом зі священиками Діодором і Флавіяном збирав вірних, скріплював їх і заохочував до витривалости. Одного разу натрапив на преподобного у місті сам імператор і запитав, чому він покинув пустелю. На те святий Афрат сміливо відповів: “Ти винен у тому, бо розпалюєш вогонь переслідування Божої Церкви, а моє завдання – гасити той вогонь!” Бог наділив святого Афрата даром чудес. Своє життя святий закінчив у великій святості.

__________

І. Я. Луцик, “Житія святих, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає”. Львів, Видавництво «Свічадо», 2013