Святого мученика Євсигнія

Тропар, глас 4: Мученик Твій, Господи, Євсигній,* у стражданнях своїх прийняв вінець нетлінний від Тебе, Бога нашого,* мавши бо кріпость Твою, він мучителів подолав,* сокрушив і демонів зухвальства безсильні.* Його молитвами спаси душі наші.

Кондак, глас 4: Мученика Євсигнія возхвалімо,* бо він вчинив марною оману силою Христовою,* і віру прояснив,* перетерпівши муки за істину,* і викрив бездумність мучителів,* прийнявши вінець перемоги з Божої десниці.

Упродовж 60 років святий Євсигній був воїном. Він служив у війську за імператора Диоклетіяна і Максиміяна, і за Костянтина Великого, бачив хрест, що об’явився усім воякам. Бачив, як Христова віра перемагала ворога і супостата та сонцем ясним засяяла для всього світу. Покинувши службу, Євсигній оселився в Антіохії. Та сів на трон Юліян Відступник, окаянний мучитель Христової Церкви, і почав переслідувати християн. Коли він прибув до Антіохії, то перший, кого погани поставили перед його судом, був святий Євсигній. Святий не злякався імператора, бо ж знав їх багатьох і за всіх проливав свою кров. Він прилюдно ганьбив Юліяна за його відступництво, згадав про святого імператора Костянтина, навіть у слід якого окаянний Юліян не гідний був вступити. За це імператор наказав стяти його мечем, і старий стодесятилітній воїн Христа Спасителя віддав Богу свою душу й отримав найбільшу нагороду – вінець мученика. Сталося це 362 р.

__________

І. Я. Луцик, “Житія святих, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає”. Львів, Видавництво «Свічадо», 2013