Святого мученика Созонта

Тропар мученика, глас 4: Мученик Твій, Господи, Созонт, * у стражданнях своїх прийняв вінець нетлінний від Тебе, Бога нашого, * мавши бо кріпость Твою, він мучителів подолав, * сокрушив і демонів зухвальства безсильні. * Його молитвами спаси душі наші.

Кондак мученика, глас 2: Істинного й богомудрого мученика,* випробуваного страждальця благочестя,* зібравшись сьогодні, велегласно прославмо Созонта,* тайновидця благодаті, і щедрого подателя зцілень.* Бо він молить Христа Бога за всіх нас.

Святий Созонт родом був з Ликаонії. Походив він з убогої родини і пас вівці, однак душа його повна була всякої чесноти і палала вогнем любови до Господа Бога і Спаса свого. Одного разу прийшов він до міста Помпеополя, коли там перебував імператор-мучитель Максиміян. Святий Созонт уночі ввійшов до поганської божниці, відірвав золотому ідолові руку, розбив її, а золото роздав бідним. Коли наступного дня погани почали хапати і мучити людей, яких запідозрювали у тому вчинку, тоді Созонт сам став перед судом і признався, що це він зробив, аби показати всім безсилля ідола, якому вони у своєму засліпленні покланяються. Тоді його схопили і віддали на муки. Його піддавали різним тортурам і били доти, доки святий слуга Божий не віддав у муках свою душу. Мучитель наказав тіло спалити, але вдарила сильна буря з громами і тіло не спалили. Вночі, у непроглядній пітьмі, над тілом мученика заясніло світло, то християни забрали мощі святого Созонта (до хрещення він називався Тарасій) і чесно поховали. Постраждав він близько 288 р. Бог прославив його мощі численними чудами.

__________

І. Я. Луцик, “Житія святих, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає”. Львів, Видавництво «Свічадо», 2013