Пам’ятаймо страждання Христа!

Приємною несподіванкою стало те, що 27 травня 2018 року наші парафіяни відсвяткувли відразу дві події: свято Зіслання Святого Духа з освяченням зілля і освячення Святого Розп’яття, подарованого нашій парафії п. Людмилою.

Колись розп’яття на хресті вважалося найганебнішою стратою. Людина, котру розпинали досить довго страждала та терпіла невимовні муки. Руки й ноги прибивалися до дерев’яного хреста цвяхами, в такому стані людина повільно помирала від нестерпного болю, спраги та втрати крові. І до такої ганебної, страшної смерті засудило людство Христа, свого Спасителя.

Все Своє життя Ісус тільки те й робив, що допомагав іншим. Тож знаймо і пам’ятаймо той час, коли Він висів розіп’ятий на хресті, а навколо Нього були майже всі тільки ті, що насміхалися та лихословили Його. Замість подяки Ісус отримав чорну невдячність, замість добра – одну несправедливість. Навіщо Ісус все це терпів? Чому Він дозволив Себе розіп’ясти? Невже Він не міг зупинити всі ці страждання? Невже Його Небесний Отець не міг спасти Свого Єдиного Сина від несправедливих мук та страждань?

Без сумніву, міг все це зупинити Христос. Проте Ісус добровільно йшов на хресну смерть. Він, пересохлими від спраги вустами, говорить наступні слова: «Отче, відпусти їм, не знають бо, що роблять» (Лк. 23:34).

Це неможливо. Для нас, людей, це неможливо, але тільки не для люблячого та милосердного Бога. Серед болі та жорстокості, яку щедро так дарують Христу люди, Він прощає їх. Жоден із нас не здатний так вчинити: «Отче, відпусти їм, не знають бо, що роблять» (Лк. 23:34).

Своїми хресними стражданнями Ісус спокутував наші гріхи, щоби ми мали можливість отримати прощення за них. Тільки так можна було спасти нас від вічної погибелі. Ісус йде на це, тому що любить нас.

Як дякуємо ми Христу за Його милосердя та любов??? Запитаймо кожен у себе, зазирнімо у глибину своєї душі, дослідимо свої серця, що ж ми там побачимо???

Чи ти був на Голгофі, чи бачив той хрест,
На якому Син Божий вмирав.
Це за наші гріхи він життям заплатив,
Щоб життя вічне ти і я мав.

Поможи, Боже мій, зрозуміти любов,
Що для нас показав на хресті.
Лиш тоді зможу я за тобою іти
Серед бур і страждань на землі

Не забуду ніколи страждання Христа,
Як між небом й землею повис.
Де людину з Творцем назавжди примирив,
Щоб, хто прийме Христа, вічно жив.

Бог давно кличе всіх, щоб до Нього прийшли.
А ти досі у світі живеш.
Чим заплатиш Йому за страждання і смерть,
За пролитую кров, що даєш?

 

Подивіться фото: