Святого мученика Агатоніка і тих, що з ним: Зотика, Теопрепія, Акиндина і Северіяна

 

Тропар, гл. 4: Мученик Твій, Господи, Агатонік,* у стражданнях своїх прийняв вінець нетлінний від Тебе, Бога нашого,* мавши бо кріпость Твою, він мучителів подолав,* сокрушив і демонів зухвальства безсильні.* Його молитвами спаси душі наші.

Кондак, глас 1: Покликання благе придбав ти, Богомудрий, відвернувся ти від зловір’я мужів лукавих, не злякався єси мук, Агатоніку славний, тому благ був ти наслідником і прийняв із співстраждальцями твоїми вінки достойні.

Імператор Максиміян, кровожерливий мучитель, послав у Понтійський край старосту Евтолмія, щоб той переслідував християн. В місті Карпин староста ув’язнив св. Зотика та його учнів. Учнів він засудив на хресну смерть, а святого Зотика забрав з собою до Никомидії. Невдовзі Евтолмій ув’язнив ще св. Принкипа, Агатоніка, Теопрепія, Акиндина і Северіяна, і всіх їх, разом зі святим Зотиком, узяв з собою до Фракії, щоб поставити їх перед судом самого імператора. Дорогою воїни так знущалися з мучеників, що в місті Потамі святі Зотик, Акиндин і Теопрепій геть-чисто підупали на силах і не могли йти далі. Тоді жорстокий мучитель наказав їх усіх убити. Решту святих слуг Христових погани погнали далі. Поблизу Халкедону замучили святого Северіяна. Мучеників, що вижили в дорозі, у Візантії віддали в руки катів. Після тяжких мук їх відправили до Селимврії, у місцевість Аммус, де за наказом імператора святих Агатоніка, Принкипа і тих, що були з ними, стяли мечем. Так святі мученики удостоїлися вічної нагороди в небі. Сталося це близько 296 р.

__________

І. Я. Луцик, “Житія святих, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає”. Львів, Видавництво «Свічадо», 2013