Святих десятьох мучеників, що в Криті

Тропар, глас 3: Многочудний Крит прославмо, бо процвів він квітами дорогоцінними, бісером Христовим, мучеників сув’яззю. Десять їх блаженних, весь народ ідольський засоромили, тому і вінці прийняли, хоробродушні.

Кондак, глас 4: Возсіяла зірниця – мучеників страдничтво дорогоцінне, яке проосяває нам у вертепі Рожденного, Якого Діва породила безсіменно.

Усі ці мученики були мешканцями острова Крит, хоча походили з різних міст. Вони називалися: Теодул, Саторник, Єнпор, Геласій, Євникіян, Помпій, Зотик, Агатопус, Василид, Євалест. Тридцять днів їх мучили якнайжорстокіше, а коли мучителі виявилися безсилими і не змогли змусити святих мучеників зректися Христової віри, тоді їх усіх було стято мечем. Сталося це за гонителя Деція.

Мощі святих мучеників згодом було перенесено до Риму. В Царгороді їх пам’ять звершували у церкві святого Стефана. Отці місцевого собору, який відбувся на Криті 458 р., у своєму листі до імператора Лева І Великого (457-474) стверджують, що їх острів з тих часів убезпечений від усякої напасти завдяки цих святим мученикам.

__________

І. Я. Луцик, “Житія святих, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає”. Львів, Видавництво «Свічадо», 2013