Святої преподобномучениці Євгенії

Тропар, глас 8: В Тобі, мати, дбайливо зберігся образ,* бо, прийнявши хрест, Ти пішла слідом за Христом* і ділом навчала Ти погорджувати тілом, бо воно проминає,* а дбати про душу – єство безсмертне.* Тим-то з ангелами разом радується,* преподобна Євгеніє, дух твій.

Кондак, глас 4: Від дочасної слави світу втекла ти, Христа запрагла, благородство душі своєї неушкодженим спасши, мученице Євгеніє всехвальна.

Свята Євгенія була дочкою славного начальника міста Олександрії Филипа та його жінки Клавдії, які були поганами. Прекрасна тілом, вона стала ще красивішою душею, коли випадково взяла до рук листи святого апостола Павла і через них пізнала Христову віру і прийняла святе хрещення. Потім, переодягнувшись юнаком, разом з двома своїми слугами Протом і Накиндом якийсь час перебувала в чоловічому монастирі, після чого повернулася до батьків і привела їх до пізнання святої віри.

Її батько Филип після святого хрещення покинув свій уряд і почав провадити таке святе життя, що невдовзі його поставили єпископом Олександрії. Однак дуже скоро він закінчив свій подвиг мученицькою смертю. Після його смерти родина повернулася до Риму, до міста, з якого вони походили. Свята Євгенія стала тут навертати до Христової віри поган. За навернення дівиці знатного роду Василли її схопили і поставили перед судом; у самий день Різдва Христового (близько 262 р.) вона зі святою Василлою після жорстоких мук загинула від меча. Того дня постраждали також і святі Прот і Накинд. Мати святої мучениці Євгенії померла в найбільшій святості. Про святих Прота і Накинда у своїх листах згадує папа Дамасій І, бо у перший рік його понтифікату було знайдено їх мощі і над ними побудовано церкву. Нині мощі святого Прота спочивають у Римі, в церкві святого Івана Предтечі, мощі святого Накинда – у церкві святого апостола Павла, мощі святої Євгенії – у церкві Дванадцяти апостолів, а мощі святої Василли – у церкві святої Пракседи.

__________

І. Я. Луцик, “Житія святих, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає”. Львів, Видавництво «Свічадо», 2013