Послання Апостола Павла до Римлян 13:1-10

1Кожна людина нехай кориться владі вищій: нема бо влади, що не була б від Бога; і ті, існуючі влади, установлені Богом. 2Тим то, хто противиться владі, противиться Божому велінню, а ті, що противляться, самі на себе суд стягають. 3Начальники бо страшні не тим, що добро, а тим, що зло чинять. Хочеш не боятися влади? Чини добро, і будеш мати похвалу від неї; 4вона бо – слуга Божий, тобі на добро. А як ти чиниш зло, то бійся, бо недарма меч носить; вона – Божий слуга, що відомщає і карає того, хто чинить зло. 5Тому треба коритися не тільки ради кари, але й ради сумління. 6Через це бо платите й податки, бо то службовці Божі, що лише того й пильнують. 7Тож дайте кожному належне: кому податок – податок, кому мито – мито, кому острах – острах, кому честь – честь. 8Не майте жодних боргів ні у кого, крім боргу взаємної любови, бо той, хто любить другого, виконав закон. 9Бо заповіді: «Не чини перелюбу», «Не вбивай», «Не кради», «Не пожадай», і всякі інші заповіді містяться у цьому слові: «Люби твого ближнього, як себе самого.» 10Любов ближньому зла не чинить. Любов, отже, – виконання закону.