Послання Апостола Павла до Римлян 15:17-29

17Я маю, отже, чим хвалитись у Христі Ісусі щодо речей Божих. 18Не смію бо говорити про те, чого Христос не сподіяв через мене для послуху поган, словом і ділом, 19силою знаків і чудес, силою Духа Божого; так що я розповсюднив Євангелію Христову від Єрусалиму й околиць аж до Ілірику, 20вважаючи, однак, за честь не проповідувати Євангелії там, де Христове ім’я було вже відоме, щоб не будувати на чужій основі, 21але як написано: «Ті, що про нього їм не звіщалось, його побачать; і ті, що про нього не чули, зрозуміють.» 22Власне, тому я мав щоразу перешкоди, щоб прийти до вас. 23Тепер же, не маючи більше поля праці в цих країнах і гаряче бажаючи з давніх літ до вас прибути, коли виберуся в Еспанію, 24надіюсь, як буду проходити, побачити вас і що ви мене туди проведете, після того, як я трохи натішусь вами. 25Тепер же йду в Єрусалим, святим служити, 26бо Македонія і Ахая вирішили зробити якусь збірку на потреби вбогих святих в Єрусалимі. 27Вирішили, та й винні їм: бо як погани стали спільниками їхніх духових благ, то повинні допомогти їм у тілесних. 28Коли я це виконаю і вручу їм особисто цю збірку, направлюсь від вас в Еспанію. 29Я знаю, що коли прийду до вас, то прийду в повноті Христового благословення.