Перше послання Апостола Павла до Корінтян 1:18-2:2

18Бо слово про хрест – глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа. 19Писано бо: «Знищу мудрість мудрих і розум розумних знівечу! 20Де мудрий? Де учений? Де дослідувач віку цього?» Хіба Бог не зробив дурною мудрість цього світу? 21А що світ своєю мудрістю не спізнав Бога у Божій мудрості, то Богові вгодно було спасти віруючих глупотою проповіді. 22Коли юдеї вимагають знаків, а греки мудрости шукають, – 23ми проповідуємо Христа розп’ятого: -ганьбу для юдеїв, і глупоту для поган, 24а для тих, що покликані, – чи юдеїв, чи греків – Христа, Божу могутність і Божу мудрість. 25Бо, нібито немудре Боже – мудріше від людської мудрости, і немічне Боже міцніше від людської сили. 26Погляньте, брати, на звання ваше: не багато мудрих тілом, не багато сильних, не багато благородних; 27але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і безсильне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильних, – 28і незначне світу та погорджене Бог вибрав, і те, чого не було, щоб знівечити те, що було, 29щоб жадне тіло не величалося перед Богом. 30Тож через нього ви у Христі Ісусі, який став нам мудрістю від Бога і оправданням, і освяченням, і відкупленням, 31щоб було, як написано: «Хто хвалиться, нехай у Господі хвалиться.» 1Та я, коли прийшов до вас, брати, – не прийшов звіщати вам свідоцтво Боже високомовними словами чи мудрістю. 2Ні! Я вирішив не знати нічого іншого між вами, як тільки Ісуса Христа і то розп’ятого.