Перше Послання Апостола Павла до Корінтян 7:12-24

12А іншим то кажу я, не Господь: Коли якийсь брат має невіруючу жінку, і вона погоджується з ним жити, нехай її не відпускає. 13І коли якась жінка має невіруючого чоловіка, і цей погоджується з нею жити, нехай чоловіка не відпускає. 14Невіруючий бо чоловік освячений жінкою, і невіруюча жінка освячена братом. Інакше ваші діти були б нечисті, а тепер вони святі. 15Коли ж невіруючий хоче розлучитися, нехай розлучається; брат чи сестра не зв’язалися в такім випадку: Бог покликав нас жити в мирі. 16Звідки ж знаєш, жінко, чи спасеш свого чоловіка? Або ти, чоловіче, звідки знаєш, чи спасеш жінку? 17А поза цим хай кожний так поводиться, як уділив йому Господь та як Бог кожного покликав. Так я наказую по всіх Церквах. 18Як хтось покликаний був обрізаним, хай того не цурається; а як покликаний у необрізанні, хай не обрізується. 19Обрізання ніщо, і необрізання ніщо, лише – зберігання заповідей Божих. 20Кожний нехай зостанеться у тому стані, в якім Бог його покликав. 21Рабом тебе покликано? Не журися! Навіть коли ти можеш стати вільним, намагайся використати твій стан рабства; 22бо раб, покликаний у Господі – Господній визволенець. Так само й вільний, коли його покликано, є раб Христа. 23Ви куплені високою ціною! Не ставайте рабами людей. 24Хай кожний, брати, перед Богом лишиться у стані, в якому був покликаний.