Перше Послання Апостола Павла до Корінтян 12:27-13:8

27Ви ж – Христове тіло, і члени кожний зокрема. 28І деяких поставив Бог у Церкві: поперше – апостолів, подруге – пророків, потретє – учителів, потім – дари чудес, потім дари зціляти, допомагати, управляти й говорити різними мовами. 29Чи ж усі апостоли? Чи ж усі пророки? Чи всі учителі? Чи ж усі чудотворці? 30Чи ж усі мають дар ізціляти? Чи ж усі мовами говорять? Чи ж усі тлумачать? 31Дбайте пильно про ліпші дари. Я ж показую вам путь куди значнішу.
1Якби я говорив мовами людськими й ангельськими, але не мав любови, я був би немов мідь бреняча або кимвал звучний. 2Якби я мав дар пророцтва і відав усі тайни й усе знання, і якби я мав усю віру, щоб і гори переставляти, але не мав любови, я був би – ніщо. 3І якби я роздав бідним усе, що маю, та якби віддав моє тіло на спалення, але не мав любови, то я не мав би жадної користи. 4Любов – довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, 5не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; 6не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; 7все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить. 8Любов ніколи не переминає. Пророцтва зникнуть, мови замовкнуть, знання зникне.