Перше Послання Апостола Павла до Корінтян 15:29-38

29Коли ні, – то, що зроблять ті, що христяться за мертвих? 30Коли мертві зовсім не воскресають, чого тоді за них христитись? Чого й нам наражатися повсякчасно на небезпеки? 31Щодня я наражаюся на смерть; авжеж, брати – це хвали ради вашої, що її маю в Христі Ісусі, Господі нашім. 32І коли б я боровся з звірями в Ефесі як людина, то що мені з того? Коли ж мертві не воскресають, – їжмо й пиймо, бо взавтра ми помремо. 33Не дайте себе обманути: лихі розмови псують добрі звичаї. 34Протверезіться належно та не грішіть, бо деякі з вас Бога не знають. На сором вам кажу це. 35Але хтось скаже: «Як воскреснуть мертві? І в якім тілі прийдуть?» 36Безумний! Те, що ти сієш, не оживе, як не умре. 37І те, що сієш, не тіло, що має уродитись, а голе зерно, наприклад, пшениці або якесь інше. 38Бог же дав йому тіло, по своїй волі, і кожному насінню – власне тіло.