Діяння Апостолів 6:8-7:5,47-67

8Стефан же, повний благодаті й сили, творив чуда й великі знаки в народі. 9І встали деякі з синагоги, так званої лібертинів, киренеїв, олександрійців, а й з Кілікії та з Азії і сперечалися із Стефаном, 10але не могли встоятися супроти мудрости й духа, що ним говорив. 11Тоді вони підмовили людей, щоб сказали: «Ми чули, як він говорив образливі слова проти Мойсея та проти Бога.» 12І підбурили народ, старших та книжників і, наскочивши, схопили і привели його в синедріон. 13Там вони поставили свідків, які говорили: «Цей чоловік не перестає говорити проти цього святого місця та Закону. 14Ми чули, як він говорив, що Ісус, отой Назарянин, зруйнує це місце й переінакшить звичаї, які Мойсей був передав нам.» 15І коли всі, що засідали в синедріоні, пильно дивилися на нього, бачили його обличчя, немов обличчя ангела. 1А первосвященик спитав: «Чи воно справді так?» 2Він же відповів: «Мужі брати й отці, слухайте: Бог слави з’явився батькові нашому Авраамові, як він ще був у Месопотамії, перш ніж він оселивсь у Харані, 3і сказав до нього: Вийди з землі твоєї і з роду твого, і йди в землю, яку покажу тобі. 4Тоді він вийшов з Халдейської землі й оселивсь у Харані; а звідси, як умер його батько, (Бог) переселив його у цю землю, в якій живете нині. 5І не дав йому в ній спадщини ані на ступінь ноги, але обіцяв дати її йому в посілість, і його потомкам після нього, хоч у нього й не було дитини. 47А Соломон збудував йому дім. 48Та не в рукотворених проживає Всевишній як пророк говорить: 49Небо – престол мій, земля ж -підніжок ніг моїх. Який дім ви мені збудуєте, каже Господь, або яке місце мого відпочинку? 50Хіба то не моя рука створила те все? 51Ви, твердошиї та необрізані серцем і вухом! Ви завжди противитеся Духові Святому! Які батьки ваші, такі й ви. 52Кого з пророків не гонили батьки ваші? Вони вбили тих, що наперед звіщали прихід Праведного, якого ви тепер стали зрадниками й убивцями; 53ви, що одержали закон через звістування ангелів, але не зберігали його.» 54Почувши це, вони розлютилися своїм серцем і скреготали зубами на нього. 55(Стефан же), повний Духа Святого, дивлячись у небо, побачив славу Божу й Ісуса, який стояв по правиці Бога, 56і мовив: «Ось бачу відкрите небо і Сина Чоловічого, який стоїть по правиці Бога.» 57Вони ж закричали голосом великим і, затуливши вуха свої, кинулись на нього разом 58та вивели за місто, і почали каменувати. Свідки ж поклали свою одежу у ногах хлопця, що звався Савло. 59І каменували Стефана, який взивав, мовивши: «Господи Ісусе, прийми дух мій!» 60А впавши на коліна, закликав сильним голосом: «Господи, не постав їм цього за гріх!» І промовивши це, смертю заснув.