Діяння Апостолів 10:1-16

1А був у Кесарії один чоловік на ім’я Корнилій, сотник, з полку, що звався італійським, 2побожний і богобоязливий з усім своїм домом; він чинив народові великі милостині й завжди Богові молився. 3Бачив він – десь коло дев’ятої години дня – ясно у видінні ангела Божого, що ввійшов до нього та йому мовив: «Корнилію!» 4Той видивився на нього і, переляканий, озвався: «Що, Господи?» А він сказав до нього: «Твої молитви і твої милостині піднялись перед Богом, і він згадав про тебе. 5Пошли ж тепер людей у Яффу і приведи Симона, що зветься Петром. 6Він гостює в одного гарбаря Симона, що має дім край моря.» 7І коли ангел, що говорив до нього, відійшов, Корнилій покликав двох із своїх домових слуг та побожного воїна з тих, що стало з ним перебували, 8і, розповівши їм усе, послав їх у Яффу. 9Другого ж дня, як ті були в дорозі й наближалися до міста, Петро зійшов на крівлю помолитись коло шостої години. 10Він зголоднів і захотілося йому їсти. І от, як йому готували, найшов захват на нього: 11бачить він небо відкрите, а з нього сходить якась річ, неначе скатерка велика, прив’язана чотирма кінцями, і спускається на землю. 12Були ж у ній всякі чотириногі, плазуни земні й небесні птиці. 13І пролунав до нього голос: «Устань, Петре, заколи і їж!» 14Петро ж відповів: «Ніколи, Господи, бо я ніколи не їв нічого поганого й нечистого.» 15І знову, вдруге, залунав голос до нього: «Що Бог очистив, ти не погань.» 16Це сталося тричі, і зараз же річ ота піднялась на небо.