Послання Апостола Павла до Филип’ян 2:24-30

24А я маю в Господі впевнену надію, що скоро й сам прибуду. 25Але вважав необхідним послати до вас Епафродита, мого брата і співробітника та співвояка, якого ви послали, і служителя в моїй потребі; 26бо він за вами всіма побивався і непокоївся – тому, що ви почули про його недугу. 27Він бо, справді, занедужав смертельно, але Бог змилувався над ним, та не лише над ним, а й надо мною, щоб я не мав смутку за смутком. 28Тому я послав його вам, щоб ви, знову побачивши його, зраділи і щоб і я мав менше смутку. 29Прийміть же його в Господі з усякою радістю і майте таких у пошані, 30бо за Христове діло він наблизився до смерти, наражаючи життя на небезпеку, щоб доповнити ваш нестаток служіння для мене.