Послання Апостола Павла до Филип’ян 3:8-19

8Ба, більше: я вважаю за втрату все задля найвищого спізнання Христа Ісуса, Господа мого, заради якого я все втратив і вважаю все за сміття, аби Христа придбати; 9і опинитися в ньому не з праведністю моєю, що від закону, а з тією, що через віру в Христа, з праведністю, що від Бога – від віри; 10щоб спізнати його й силу його воскресіння і участь в його муках, уподібнюючись йому у смерті, 11аби якось осягнути воскресіння з мертвих. 12Не те, щоб я осягнув уже мету чи був уже досконалим, але змагаю далі, чи не здобуду її, бо саме на те Христос Ісус і здобув мене. 13Брати, я не вважаю, що осягнув уже мету; на одне лиш зважаю: забуваю те, що позаду, і змагаюся до того, що попереду, 14женусь до мети, по нагороду високого Божого покликання в Христі Ісусі. 15Ті ж, які досконалі, роздумуймо про це, а коли ви де в чому думаєте інакше, то Бог і в цьому просвітлить вас. 16Тим часом, що б ми й не осягнули, простуймо завжди тим самим кроком. 17Наслідуйте мене, брати, і вважайте на тих, що поводяться так, згідно із зразком, який ви маєте в нас. 18Багато ж є тих, що про них я часто говорив вам та й тепер з плачем говорю, які поводяться як вороги Христового хреста. 19їхній кінець – погибель, їхній бог -черево, їхня слава – у їхній ганьбі, вони думають тільки про земні речі.