Перше послання Апостола Павла до Тимотея 6:1-11

1Раби, що під ярмом, нехай уважають своїх панів достойними всякої поваги, щоб не зневажалось ім’я Боже й наука. 2А ті, що мають панів вірних, хай ними не нехтують через те, що вони брати, а навпаки, нехай ще більш їм служать, – власне, тому, що ті, які зазнають від них послуг, вірні та любі. Цього навчай і умовляй. 3А коли хтось навчає інакше й не притримується здорових слів, слів Господа нашого Ісуса Христа та побожної науки, 4той засліплений гордістю, нічого не розуміє, хворий на пусті змагання та словесні суперечки. З цього виникають заздрість, сварка, зневаги, лукаві підозри, 5постійні спори людей із зіпсованим розумом та позбавлених правди; гадають бо, що побожність то засіб зиску. 6Великий це зиск – побожність, вона бо дає вдовілля. 7Ми бо не принесли на світ нічого, та й винести нічого не можемо. 8А маючи поживу та одежу, цим будемо вдоволені. 9А ті, що хочуть багатіти, впадають у спокусу та в тенета, і в безліч бажань безглуздих та шкідливих, що штовхають людей у прірву та погибель. 10Бо корінь усього лиха – грошолюбство, до якого деякі вдавшися, від віри відбились і прошили себе численними болями. 11Ти ж, чоловіче Божий, утікай від цього. Шукай праведности, побожности, віри, любови, терпеливости, лагідности.