Друге послання Апостола Павла до Тимотея 2:11-19

11Вірне слово: Коли ми з ним померли, то разом з ним будемо й жити. 12Коли страждаємо, то з ним будемо й царювати. Коли його зрікаємося, то й він зречеться нас. 13Коли не віруємо, він зостається вірним, бо сам себе зректися не може. 14Про це нагадуй, заклинаючи перед Богом, щоб не сперечалися словами, – річ, ні на що непотрібна, хібащо слухачам на руїну! 15Старайся виявити себе перед Богом випробуваним робітником, який не має чого червоніти, який добре настановлює словом правди. 16А порожніх та нечестивих суперечок уникай, бо вони все більше провадять до безбожности, 17і слово їхнє, немов пістряк, буде ширитися далі. До них належить Гіменей і Філіт, 18які відхилилися від правди, говоривши, мовляв, воскресіння вже було, і тим руйнують віру в деяких. 19Однак, стоїть міцна Божа основа, що має ось яку печатку: «Господь знає своїх», і – «Нехай відступить від неправди кожен, хто Господнє ім’я визнає».