Діяння Апостолів 2:1-11

1А як настав день П’ятидесятниці, всі вони були вкупі на тім самім місці. 2Аж ось роздався зненацька з неба шум, неначе подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи. 3І з’явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них. 4Усі вони сповнились Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти. 5А перебували в Єрусалимі між юдеями побожні люди з усіх народів, що під небом. 6І як зчинився той шум, зійшлась велика юрба і хвилювалася, бо кожний чув, як вони говорили його мовою. 7Здивовані й остовпілі, вони один до одного казали: «Хіба не галилеяни всі оці, що розмовляють? 8Як же воно, що кожний з нас чує нашу рідну мову: 9партяни, мідяни, еламії, і мешканці Месопотамії, Юдеї і Каппадокії, Понту й Азії, 10Фригії і Памфілії, Єгипту й околиць Лівії, що біля Кирени, римляни, що тут перебувають, 11юдеї і прозеліти, крітяни й араби – ми чуємо їх, як вони нашими мовами проголошують величні діла Божі?»