Послання Апостола Павла до Тита 3:4-15

4Та коли з’явилась доброта й любов до людей Спаса нашого Бога, 5він спас нас не ради діл справедливости, які ми були зробили, але з свого милосердя, купіллю відродження і відновленням Святого Духа, 6якого вилив на нас щедро через Ісуса Христа, нашого Спаса, 7щоб ми, оправдані його благодаттю, стали згідно з надією спадкоємцями життя вічного. 8Вірне слово! І я хочу, щоб ти його запевняв, аби ті, які увірували в Бога, намагалися бути першими в добрих ділах. Це добре й корисне людям. 9А безглуздих питань, родоводів, спорів та суперечок про закон уникай, бо вони безкорисні й марні. 10Єретика чоловіка по першім і другім попередженні цурайся, 11знаючи, що такий ось збився на манівці і грішить, ще й осуджує себе самого. 12Коли пришлю до тебе Артема або Тихика, чимскоріше приходь до мене в Нікопіль, бо я вирішив там перезимувати. 13Зину законника й Аполлоса випровадь дбайливо, щоб їм нічого не бракувало. 14Наші також; нехай навчаться бути першими в добрих ділах для конечних потреб, щоб не були безплідні. 15Вітають тебе всі, які зо мною. Вітай тих, які люблять нас у вірі. Благодать з усіма вами!