Послання Апостола Павла до Євреїв 1:1-12

1Багаторазово й багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків. 2За останніх же оцих днів він говорив до нас через Сина, якого зробив спадкоємцем усього і яким створив віки. 3Він – відблиск його слави, образ його істоти, – підтримуючи все своїм могутнім словом, здійснив очищення гріхів і возсів праворуч величі на вишині, 4ставши від ангелів стільки вищим, оскільки успадкував визначніше від них ім’я. 5Кому бо з ангелів він коли мовив: «Син мій єси, я сьогодні породив тебе?» І ще: «Я буду йому за Отця, а він буде мені за Сина?» 6Коли ж знов уводив Первородного у світ, то каже: «Нехай поклоняться йому всі ангели Божі.» 7А щодо ангелів мовить: «Той, хто вітри своїми вісниками вчиняє, а полум’я вогненне – слугами своїми.» 8А до Сина: «Престол твій, Боже, віковічний, і берло правоти – берло твого царства. 9Ти полюбив справедливість і зненавидів беззаконність, тому помазав тебе, Боже, Бог твій єлеєм радости понад твоїх співучасників.» 10І: «Ти, Господи, напочатку заснував землю і небеса – діло рук твоїх. 11Вони загинуть, ти ж перебуваєш; усі, мов одежа, постаріються. 12Ти їх, неначе одежину, згорнеш і, немов одежа, вони зміняться. Ти ж – той самий, і літа твої не скінчаться.»