Послання Апостола Павла до Євреїв 4:14-5:6

14Мавши, отже, великого архиєрея, що вже пройшов небо, Ісуса, Божого Сина, тримаймося твердо віровизнання. 15Бо ми не маємо такого архиєрея, який не міг би співчувати нашим недугам: він же ж зазнав усього, подібно як ми, крім гріха. 16Приступім, отже, з довір’ям до престолу благодаті, щоб отримати милость і знайти благодать на своєчасну поміч. 1Кожен бо архиєрей, узятий з-поміж людей, настановляється для людей у справах Божих, щоб приносив дари та жертви за гріхи; 2що може співчувати нетямущим та введеним в оману, бо й сам він неміччю охоплений, 3і тому повинен так за людей, як і за себе самого приносити жертви за гріхи. 4Чести ж цієї ніхто не бере сам собі, лише той, хто покликаний Богом, як Арон. 5Так і Христос не сам собі присвоїв славу стати архиєреєм, вона бо від того, який до нього мовив: «Син мій єси, я сьогодні породив тебе.» 6Як і на іншому місці каже: «Ти – священик навіки за чином Мелхиседека.»