Послання Апостола Павла до Євреїв 11:17-23,27-31

17Вірою Авраам, поставлений на пробу, приніс у жертву Ісаака; і то єдинородного приніс у жертву сина, він, що обітниці одержав, 18до якого було сказано: «Від Ісаака тобі народиться потомство», 19думаючи, що Бог має силу і з мертвих воскресити; тому його й одержав назад, як символ. 20Вірою Ісаак благословив Якова та Ісава на майбутнє. 21Вірою Яків, перед смертю, благословив кожного з синів Йосифа і поклонився, спираючись на кінець палиці своєї. 22Вірою Йосиф, вмираючи, згадав про вихід синів Ізраїля і розпорядився про свої кості. 23Вірою батьки Мойсея, як він народився, три місяці його ховали, бо бачили красу дитини, і не злякалися царського наказу. 24Вірою Мойсей, коли був виріс, відрікся зватися сином дочки фараона; 25волів радше страждати разом з людом Божим, ніж дознавати дочасної гріховної втіхи, 26бо, дивлячись на нагороду, вважав за більше багатство наругу вибраного народу від скарбів Єгипту. 27Вірою він покинув Єгипет, не побоявся царського гніву, бо стояв твердо, як той, що Невидимого бачить. 28Вірою відсвяткував Пасху й скроплення кров’ю, щоб губитель не торкнувся їхніх первородних. 29Вірою перейшли Червоне море, як по суходолі, що спробувавши єгиптяни, потопились. 30Вірою єрихонські мури по семиденнім обході впали. 31Вірою Рахав, блудниця, прийнявши мирно вивідувачів, з невірними не загинула.