Діяння Апостолів 2:22-36

22Мужі ізраїльські! Послухайте оці слова: Ісуса Назарянина, якого Бог засвідчив серед вас силою, чудами і знаками, що їх Бог зробив між вами через нього, як ви самі знаєте, – 23отого (Ісуса), згідно з визначеною постановою і передбаченням Божим, ви видали і вбили руками беззаконних, прибивши до хреста; 24його Бог воскресив, порвавши пута смерти, бо неможливо було, щоб вона держала його в своїй владі. 25Бо Давид про нього казав: Я бачив Господа передо мною завжди, бо він у мене по правиці, щоб я не захитався. 26Ось чому звеселилось моє серце і зрадів мій язик. До того й тіло моє відпочине в надії. 27Бо ти не зоставиш душі моєї в аді і не даси твоєму святому бачити зітління. 28Ти дав мені дороги життя знати; сповниш мене радощами перед твоїм видом. 29Мужі брати! Дозвольте мені сміло вам сказати про патріярха Давида, що помер і був похований, і гріб його у нас по цей день. 30Але, бувши пророком і знавши, що Бог клятвою йому поклявся посадити на його престолі потомка з його лона, 31він предвидів і говорив про Христове воскресіння, що ані його душа не була зоставлена в аді, ані його тіло не бачило зітління. 32Оцього Ісуса Бог воскресив, – ми всі цьому свідки. 33Він, отже, вознесений Божою правицею, одержав від Отця обіцяного Святого Духа й вилив його: ось воно те, що ви бачите й чуєте. 34Давид бо не зійшов на небо, сам же він каже: Господь мовив Владиці моєму: Сядь праворуч мене, 35поки не покладу ворогів твоїх підніжком ніг твоїх. 36Нехай, отже, ввесь дім Ізраїля напевно знає, що Бог зробив Господом і Христом оцього Ісуса, якого ви розіп’яли.»