Послання Апостола Якова 2:1-13

1Брати мої, не зважаючи на особи, майте віру в Господа нашого, Ісуса Христа прославленого. 2Бо коли до вашого зібрання ввійде чоловік із золотим перснем, у пишних шатах, увійде і вбогий у брудній одежині, 3а ви глянете на того, що носить пишні шати, і скажете йому: «Ти сідай тут вигідно», а вбогому скажете: «Ти стань отам або сідай на моїм підніжку», 4– то хіба ви тим не утворюєте різниці між собою і не стаєте суддями з нікчемними думками? 5Слухайте, брати мої любі: Хіба не вбогих цього світу Бог вибрав як багатих вірою і як наслідників Царства, що його він обіцяв тим, які його люблять? 6Ви ж зневажаєте вбогого! Хіба то не багаті вас гнітять і не вони тягнуть вас на судилища? 7Хіба то не вони ганьблять те гарне ім’я, яким називано вас? 8Коли, отже, виконуєте закон царський за писанням: «Люби ближнього свого, як себе самого», – ви добре робите. 9А коли зважаєте на особи, то чините гріх, закон засуджує вас як переступників. 10Бо хто ввесь закон дотримає, а прогрішиться лише в одному, – стає у всьому винуватий. 11Бо хто сказав: «Не чини перелюбу», сказав також: «Не вбивай». Коли ж не чиниш перелюбу, але вбиваєш, ти стаєш порушником закону. 12Говоріть так і робіть так, як люди, що мають бути суджені законом свободи. 13Бо суд немилосердний для того, хто не чинить милосердя. Милосердя ж понад суд.