Послання Апостола Якова 4:7-5:9

7Коріться, отже, Богові, противтеся дияволові, і він утече від вас. 8Наблизьтеся до Бога, і він наблизиться до вас. Очистьте руки, грішники! Освятіть серця, двоєдушники! 9Гляньте на ваші злидні, сумуйте і плачте! Сміх ваш нехай обернеться у плач, а радість – у смуток! 10Смиріться перед Господом, і він вас підійме! 11Не обмовляйте, брати, один одного. Хто обмовляє або судить брата свого, той обмовляє закон і закон судить. Коли ж ти закон судиш, то ти не виконавець, а суддя закону. 12Один лише законодавець і суддя, який може спасти й погубити. Ти ж хто такий, що судиш ближнього? 13Нумо тепер ви, що говорите: «Сьогодні або завтра ми підемо в те місто й перебудемо там рік, і будемо там торгувати й гроші заробляти.» 14Ви, що не відаєте, що буде взавтра! Яке бо життя ваше? Ви – пара, що з’являється на хвильку і зникає по тому. 15Чому б вам радше не сказати: Коли на те Господня воля, будемо жити, і це чи те робити. 16Тепер, ви хвалитеся у хвастощах ваших. Усяка така хвальба – погана. 17Хто, отже, знає добро чинити, а його не чинить, – гріх тому!

1Нумо тепер, багаті! Плачте, ридайте над злиднями, що вас спіткають. 2Багатство ваше зігнило, одежу вашу міль поїла. 3Золото ваше та срібло поіржавіло, а їхня іржа буде проти вас свідчити й поїсть, наче вогонь, ваше тіло. Ви назбирали собі скарбів за останніх днів. 4Ось затримана вами платня робітникам, що жали ваші ниви, кричить, і голосіння женців дійшло до Господа сил. 5Ви на землі розкошували та жили у розпусті, наситилися досхочу за дня різанини. 6Ви засудили праведного й убили: він вам не противиться. 7Будьте, отже, брати, довготерпеливі, аж до Господнього приходу. Ось хлібороб чекає терпеливо на дорогоцінний плід землі аж до дощів осінних та весняних. 8Терпіть і ви, скріпіть ваші серця, бо Господній прихід близький. 9Не скаржтеся один на одного, брати, щоб вас не суджено. Ось суддя стоїть перед дверима.