Перше Послання Апостола Петра 2:11-24

11Молю вас, любі, як чужоземців і перехожих, щоб ви стримувалися від пожадливостей тіла, які проти душі воюють. 12Тримайтеся між поганами доброї поведінки, щоб у тому, в чому вони вас обмовляють, як злочинців, приглянувшись пильніше до ваших добрих вчинків, вихваляли Господа в день відвідин. 13Коріться ради Господа кожній людській установі: чи то цареві верховному володареві, 14чи то правителям, ним посланим на кару лиходіям і похвалу доброчинцям 15Така бо воля Божа, щоб ви, добро творивши, змусили мовчати неуцтво безглуздих. 16Поводьтесь як вільні, та не як ті, що з волі роблять покривало злоби, але як слуги Божі. 17Усіх поважайте, любіть усіх братів, Бога страхайтеся, царя шануйте. 18Слуги, з глибокою пошаною коріться панам вашим, і то не тільки добрим та лагідним, але й прикрим. 19Бо то благодать, коли хтось свідомо, заради Бога, терпить злидні, страждаючи несправедливо. 20Яка бо похвала страждати, коли вас б’ють за те, що ви завинили? Але коли ви, робивши добро, за те страждаєте і переносите страждання терпеливо – це благодать у Бога. 21Власне, на це ви покликані, бо й Христос страждав за вас також, лишивши вам приклад, щоб ви йшли його слідами; 22той, хто не вчинив гріха, і підступу в його устах не знайшлося, 23хто був злословлений, але сам, навпаки, не злословив, хто страждав, та не погрожував, а здався на того, який судить справедливо; 24він сам у своїм тілі виніс наші гріхи на дерево, щоб ми, вмерши для гріхів, жили для справедливости, – ми, що його синяками зцілились.