Перше послання Апостола Петра 4:12-5:5

12Любі, не дивуйтеся тій пожежі, що у вас постає, вам на пробу, немов би з вами діялось щось дивне, 13але, тією мірою, якою берете участь у Христових муках, радійте, щоб і в славному його з’явленні раділи та веселились. 14Щасливі ви, як вас ганьблять за Христове ім’я, бо Дух слави і Божий на вас покоїться! 15Ніхто з вас нехай не страждає як душогубець або злодій, або злочинець, або як той, хто встряває в чужі справи. 16Коли ж – як християнин, нехай не соромиться, а прославляє Бога цим ім’ям. 17Бо настав час почати суд від Божого дому; коли ж він від нас розпочинається, то який кінець буде тих, які не коряться Божій благовісті? 18І коли праведник ледве спасеться, то грішник і безбожник де з’явиться? 19Тому й ті, які страждають з Божого зізволення, нехай у доброчинності довірять вірному Творцеві свої душі. 1Тож пресвітерів з-поміж вас заклинаю, я – сам теж пресвітер і свідок мук Христових і співучасник слави, що має об’явитись: 2Пасіте довірене вам Боже стадо, доглядаючи за ним не примусово, а добровільно, по-божому; не для лихого зиску, а доброхіть, 3і не як пануючі над вибраними, але бувши зразком для стада. 4І як з’явиться архипастир, отримаєте нев’янущий вінець слави. 5Так само ви, молоді, коріться старшим. А всі ви вдягніться в покірливість одного супроти одного, Бог бо гордим противиться, а покірливим дає благодать.