Перше послання Апостола Івана 1:8-2:6

8Коли ми кажемо, що гріха не маємо, то ми самих себе обманюємо, і правди в нас немає. 9Якже ми визнаємо гріхи наші, то він – вірний і праведний, щоб нам простити гріхи наші й очистити нас від усякої неправди. 10Коли ми кажемо, що не згрішили, ми чинимо його неправдомовним, і слова його в нас немає. 1Мої дітоньки, пишу вам те, щоб ви не грішили. Якже згрішить хтось, ми маємо заступника перед Отцем, Ісуса Христа, праведного. 2Він – примирення за наші гріхи, і не лише за наші, а й за гріхи усього світу. 3З того знаємо, що ми його спізнали, коли ми заповіді його бережемо. 4Хто каже: «Я його знаю», і заповідей його не зберігає, той неправдомовець і в тому правди немає. 5А хто береже його слова, в тому любов Божа справді досконала. З того й знаємо, що ми у ньому. 6Хто каже, що в ньому перебуває, повинен так поводитись, як він поводився.