Послання Апостола Павла до Римлян 4:4-12

4Тому, хто виконує якусь роботу, заробіток рахується не як ласка, але як щось належне; 5тому ж, хто не виконує, а вірує в того, який оправдує нечестивця, віра його рахується за оправдання. 6Як то й Давид проголошує щасливим чоловіка, якому Бог зараховує оправдання без діл: 7«Щасливі ті, яким відпущені беззаконня і яким гріхи прикриті. 8Щаслива людина, якій Господь гріха не порахує.» 9Чи ж оце щастя лише для обрізаних, а чи й для необрізаних? Бо ми говоримо: «Віра була зарахована Авраамові як оправдання.» 10Як же зарахована? Як він уже був обрізаний, чи як ще необрізаний? Не як він був обрізаний, але як необрізаний. 11І він прийняв ознаку обрізання, – печать оправдання, через віру, яку мав, бувши необрізаним, щоб бути батьком усіх тих, які вірять, не будучи обрізаними, щоб оправдання було їм теж пораховане; 12і щоб він був батьком обрізання не лиш обрізаним, але й тим, що ходять слідами віри, яку ще перед обрізанням мав батько наш Авраам.