І Хроніка

1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29  

1. Предки 1-4; Яфетові сини 5-7; нащадки: Хама 8-16; Сима 17-27; Авраама 28-42; царі в Едомі 43-54

1Адам, Сет, Енос,
2Кинан, Магалалієл, Яред,
3Енох, Матусаїл, Ламех,
4Ной, Сим, Хам та Яфет.
5Сини Яфета: Гомер, Магог, Мадай, Яван, Тувал, Мешех та Тірас.
6Сини Гомера: Ашканаз, Ріфат і Тогарма.
7Сини Явана: Еліша, Таршіш, Кіттім та Доданім.
8Сини Хама: Куш, Міцраїм, Пут і Ханаан.
9Сини Куша: Сева, Хавіла, Севта, Раема та Савтеха. Сини Раеми: Шева та Дадан.
10Куш породив ще й Німрода; він був перший могутнім на землі.
11Міцраїм породив лудіїв, анаміїв, легевіїв, нафтухіїв,
12патрусіїв, каслухіїв і кафтеріїв, від яких постали філістії (філістимляни).
13Ханаан породив Сидона, свого первенця, і Хета,
14і євусіїв, аморіїв, гіргашіїв,
15хіввіїв, аркіїв, сініїв,
16арвадіїв, цемаріїв і хаматіїв.
17Сини Сима: Елам, Ашшур, Арпахшад, Луд та Арам. Сини Арама: Уц, Хул, Гетер та Маш.
18Арпахшад породив Шелаха, а Шелах породив Евера.
19У Евера народились двоє синів: один на ім’я Пелег, бо за його часів була розділена земля, а другий на ім’я Йоктан.
20Йоктан породив Алмодада, Шелефа, Хацармавета, Ераха,
21Гадорама, Узала, Діклу,
22Овала, Авімаела, Шеву,
23Офіра, Хавілу і Йовава. Усі ці – сини Йоктана.
24Сим, Арпахшад, Шелах,
25Евер, Пелег, Реу,
26Серуг, Нахор, Терах,
27Аврам, він же й Авраам.
28Сини Авраама: Ісаак та Ізмаїл.
29Ось їхні потомки: Невайот, первенець Ізмаїла, Кедар, Адбеел, Мівсам,
30Мішма, Дума, Масса, Хадад, Тема,
31Єтур, Нафіш і Кедма. Це сини Ізмаїла.
32Сини Кетури, наложниці Авраама: вона породила Зімрана, Йокшана, Медана, Мідіяна, Ішбака та Шуаха. Сини Йокшана: Шева і Дедан.
33Сини Мідіяна: Ефа, Ефер, Ханох, Авіда та Ельдаа. Усі ці – сини Кетури.
34Авраам породив Ісаака. Сини Ісаака: Ісав та Ізраїль.
35Сини Ісава: Еліфаз, Реуел, Єуш, Ялам і Корах.
36Сини Еліфаза: Теман, Омар, Цефі, Гатам, Кеназ, Тімна та Амалек.
37Сини Реуела: Нахат, Зерах, Шамма та Мізза.
38Сини Сеїра: Лотан, Шовал, Цівон, Ана, Дішон, Ецер та Дішан.
39Сини Лотана: Хорі, Геман; а сестра в Лотана: Тімна.
40Сини Шовала: Алван, Монахат, Евал, Шефо та Онам. Сини Цівона: Айя та Ана.
41Сини Ани: Дішон. Сини Дішона: Хемдан, Ешбан, Ітран та Херан.
42Сини Ецера: Білган, Зааван та Акан. Сини Дішана: Уц та Аран.
43Ось царі, що царювали в краю Едом, ще перед тим, як царював який-небудь цар над синами Ізраїля: Бела, син Беора. Назва його міста була Дінгава.
44А як помер Бела, то замість нього став царем Йовав, син Зераха, з Боцри.
45І помер Йовав, і замість нього став царем Хушам із Теман-краю.
46Помер Хушам, і замість нього став царем Гадад, син Бедада. Він розбив мідіян на Моав-рівнині; назва його міста була Авіт.
47Помер Гадад, на місце його став царем Самла з Масреки.
48Помер Самла, і замість нього став царем Саул із Реховоту, що над Рікою.
49Помер Саул, а замість нього став царем Ваал-Ханан, син Ахбора.
50Помер Ваал-Ханан, і замість нього став царем Гадад. Назва його міста була Пау, а жінка його була на ім’я Мегедавель, дочка Матреда, дочка Мезагава.
51Як же Гадад помер, то в Едомі постали родоначальники: родоначальник Тімна, родоначальник Алва, родоначальник Єтет,
52родоначальник Оголівама, родоначальник Ела, родоначальник Пінон,
53родоначальник Кеназ, родоначальник Теман, родоначальник Мівцар,
54родоначальник Магдієл, родоначальник Ірам. Такі були родоначальники едомські.

2. Сини Ізраїля 1-2; нащадки Юди 3-55

1Ось сини Ізраїля: Рувим, Симеон, Леві, Юда, Іссахар, Завулон,
2Дан, Йосиф, Веніямин, Нафталі, Гад та Ашер.
3Сини Юди: Ер, Онан та Шела; троє народились у нього від дочки Шуа, ханаанянки. Ер, первородний Юди, був не довподоби Господеві, й він його вбив.
4Тамара, його невістка породила йому Переца й Зераха. Всього в Юди було 5 синів.
5Сини Переца: Хецрон та Хамул.
6Сини Зераха: Замрі, Етан, Геман, Калкол та Дара – всього п’ятеро.
7Син Замрі: Кармі. Сини Кармі: Ахар, що накликав лихо на Ізраїля, порушивщи анатему.
8Сином Етана був Азарія.
9Сини, що народились у Хецрона: Єрахмаел, Рам та Келувай.
10Рам породив Амінадава; Амінадав породив Нахшона, князя синів Юди.
11Нахшон породив Салму; Салма породив Вооза.
12Вооз породив Овида; Овид породив Єссея.
13Єссей породив Еліява, свого первородного, другого – Авінадава, третього – Шіму,
14четвертого – Натанаїла, п’ятого – Раддая,
15шостого – Оцема й сьомого – Давида.
16Сестри їхні: Церуя та Авігайла. Сини Церуї: Авішай, Йоав та Азаел, троє.
17Авігайла породила Амасу; а батько Амаси був Єтер, ізмаїльтянин.
18Калев, син Хецрона, мав дітей від Азуви, своєї жінки, дочки Єріота. Ось її сини: Єшер, Шовав та Ардон.
19І померла Азува, й Калев взяв собі за жінку Ефрат, що породила йому Хура.
20Хур породив Урі, а Урі породив Бецалела.
21Потім Хецрон увійшов до дочки Махіра, батька Гілеада. Він узяв її за себе, мавши шістдесят років, і вона породила йому Сегува.
22Сегув породив Яіра, в якого були 23 міста у Гілеад-краю.
23Гешур і Арам забрали в них Яірові містечка, Кенат і залежні від нього міста – 60 міст. Усі ці були сини Махіра, батька Гілеада.
24Після смерти Хецрона Калев увійшов до Ефрати, жінки батька, і вона породила йому Ашхура, батька Текоа.
25Сини Єрахмаела, Хецронового первістка, були: первородний Рам, Буна, Орен, Оцем та Ахія.
26Була в Єрахмаела й друга жінка, на ім’я Атара; вона була мати Онама.
27Сини Рама, Єрахмаелевого первістка, були: Маац, Ямін та Екер.
28Сини ж Онама були: Шаммай та Яда, а сини Шаммая – Надав та Авішур.
29Жінка Авішура була на ім’я Авігайла. Вона породила йому Ахбана та Моліда.
30Сини Надава: Селед та Аппаїм. Селед помер бездітним.
31Син Аппаїма: Їші; син Їші: Шешан; син Шешана: Ахлай.
32Сини Яди, брата Шаммая: Єтер та Йонатан. Єтер помер бездітним.
33Сини Йонатана: Пелет та Заза. Це сини Єрахмаела.
34В Шешана ж не було синів, а самі дочки. Був же в Шешана раб єгиптянин на ім’я Ярха.
35Шешан дав свою дочку Ярсі своєму рабові за жінку, і вона породила йому Еттая.
36Еттай породив Натана, а Натан породив Завада.
37Завад породив Ефлала, а Ефлал породив Овида.
38Овид породив Єгу, а Єгу породив Азарію.
39Азарія породив Хелеца, а Хелец породив Елеасу.
40Елеаса породив Сісмая, а Сісмай породив Шаллума.
41Шаллум породив Єкамію, а Єкамія породив Елішаму.
42Сини Калева, брата Єрахмаела: Меша, перворідний його; він був батьком Зіфа. Сини Мареші: Хеврон.
43Сини Хеврона: Корах, Таппуах, Рекем та Шема.
44Шема породив Рахама, батька Йоркоама, а Рекем породив Шаммая.
45Син Шаммаї: Маон; Маон був батьком Бет-Цура.
46Ефа, наложниця Калева, породила Харана, Моцу та Газеза. Харан породив Газеза.
47Сини Ягдая: Регем Йотам, Гешан, Пелет, Ефа та Шааф.
48Наложниця Калева Мааха породила Шевера та Тірхану.
49Шааф, батько Мадманни, породив Шеву, батька Махбени й батька Гівеї. А дочка Калева – Ахса.
50Ось такі були діти Калева. Сини Хура, первородного Ефрати: Шовал, батько Кіріят-Єаріма,
51Салма, батько Бет-Легему, Хареф, батько Бет-Гадеру.
52У Шовала, батька Кіріят-Єаріму, були ще сини: Гарое, Хаці, Менухот.
53Родини Кіріят-Єаріму були: їтрії, путії, шуматії та мішраї. Від цих постали цараї та ештаолії.
54Сини Салми: Бет-Легем і нетофії, Атрот-Бет-Йоав, хації, манахії і цорії.
55Родини писарів, що жили в Ябеці: тіраї, шімаї і сухаї. Це кінії, що постали від Хаммата, родоначальника дому Рехава.

3. Нащадки Давида

1Ось сини Давида, що народились у нього в Хевроні: первородний Амнон від Ахіноами єзреелки; другий – Кілеав від Авігайли, кармелійки;
2третій – Авесалом, син Маахи, дочки Талмая, гешурського царя; четвертий – Адонія, син Хаггіти;
3п’ятий – Шефатія від Авітали; шостий – Ітреам від Егли, його жінки.
4Шестеро народились у нього в Хевроні; царював він там 7 років і 6 місяців, а 33 роки царював у Єрусалимі.
5А оці народились у нього в Єрусалимі: Шімеа, Шовав, Натан і Соломон, четверо від Ветсавії, дочки Аммієла;
6Ївхар, Елішуа, Еліфелет,
7Ногаг, Нефег, Яфія,
8Елішама, Веліяда й Еліфелет – дев’ятеро.
9Оце всі Давидові сини, окрім синів від наложниць. Тамар була їхня сестра.
10Син Соломона: Ровоам; син цього – Авія, син цього – Аса, син цього – Йосафат,
11син цього – Йорам, син цього – Ахазія, син цього – Йоас,
12син цього – Амасія, син цього – Азарія, син цього – Йотан,
13син цього – Ахаз, син цього – Єзекія, син цього – Манассія,
14син цього – Амон, син цього – Йосія.
15Сини Йосії: первородний Йоханан, другий Йоаким, третій Седекія, четвертий Шаллум.
16Сини Йоакима: Єхонія його син, Седекія – син цього.
17Сини Єхонії в’язня: Шелтієл його син,
18Малкірам, Педая, Шенацар, Єкамія, Гошама та Недавія.
19Сини Педаї: Зоровавел та Шімеї. Сини Зоровавела: Мешуллам та Хананія, і Шеломіт, сестра їхня.
20Сини Мешуллама: Хашува, Огел, Берехія, Яхсадія, Юшав-Хесед – п’ятеро.
21Сини Хананії: Пелатія та Ісая його син; Рефая його син; Арнан його син; Овдія його син; Шеханія його син.
22Син Шеханіі: Шемая. Сини Шемаї: Хаттуш, Їгал, Барія, Неарія, Сафат – шестеро.
23Сини Неарії: Еліоенай, Єзекія та Азрікам – троє.
24Сини Еліоеная: Годавія, Еліяшів, Пелая, Аккув, Йоханан, Делая та Анані – семеро.

4. Родовід Юди 1-23; покоління Симеона 24-43

1Сини Юди: Перец, Хецрон, Кармі, Хур та Шовал.
2Рая, син Шовала, породив Яхата, а Яхат породив Ахумая та Лагада. Це родина цуреатіїв.
3А ось сини Хура, Етамового батька: Єзреел, Ішма та Їдбаш, а сестра їхня була на ім’я Гацлелпоні;
4Пенуел, батько Гедора, та Езер, батько Хуша. Оце сини Хура, первородного Ефрати, батька Бет-Легема.
5В Ашхура, батька Текоа, було дві жінки: Хема та Наара.
6Наара породила йому: Ахузама, Хефера, Темні та Ахаштарі. Це сини Наари.
7Сини ж Хели: Церет, Цохар, Етнан і Коц.
8Коц породив Анува, Цовеву, родини Ахархела, сина Гарума.
9Ябец був поважаний більше від своїх братів. Мати його дала йому ім’я Ябец, кажучи: “Я породила його в муках.”
10Ябец візвав до Бога Ізраїля: “Коли б ти мене благословив та розпросторив мої межі, коли б рука твоя була зо мною й ти оборонив би мене від напасти, щоб я не бідував!” І Бог послав, чого він просив.
11Келув, брат Шухи породив Махіра, що був батьком Ештона.
12Ештон породив Бет-Рафу, Пасеаха, Техінну, батька Ір-Нахаша. Це були мужі Рехи.
13Сини Кеназа: Отнієл та Сарая. Сини ж Отнієла: Хатат і Меонотай.
14Меонотай породив Офру, а Сарая породив Йоава, родоначальника долини Ремісників, бо вони були ремісники.
15Сини Калева, сина Єфунне: Ір, Ела та Наам. Син Ели був Кеназ.
16Сини Єгаллела: Зіф, Зіфа, Тірія та Азарел.
17Сини Езри: Єтер, Меред, Ефер та Ялон. Єтер породив Мирома, Шаммая, Ішбаха, батька Ештемоа.
18Жінка його, юдейка, породила Єреда, батька Гедора, Хевера, батька Сохо, і Єкутієла, батька Заноаха. Це сини Бітії, дочки фараона, яку взяв Меред.
19Сини жінки Годії, сестри Нахама, батька Кеїли: Симеон, Гармі та Ештемоа, маахій.
20Сини Симеона: Амнон, Рінна, Бен-Ханан та Тілон. Син Їші: Зохет і Бен-Зохет.
21Сини Шели, сина Юди: Ер, батько Лехи, Лаади, батько Мареші та родин, що виробляють вісон у Бет-Ашбеа;
22Йокім та люди з Козеби, Йоас, Сараф, що панували над Моавом, а потім повернулись у Вифлеєм, але це давні події.
23То були гончарі та мешканці Нетаїму й Гедери. Вони, бувши в царя на роботі, жили там.
24Сини Симеона: Немуел, Ямін, Яріб, Зерах та Саул;
25Шаллум його син; Мівсам його син; Мішма його син;
26Сини ж Мішми: Хамуел його син; Заккур його син; Шімеї його син.
27У Шімеї було 16 синів та 6 дочок; а в його братів було небагато синів, і всі їхні родини не були такі численні, як сини Юди.
28Вони жили в Версавії, Моладі, Хацар-Шуалі,
29Білзі, Ецемі, Толаді,
30Бетуелі, Хормі, Ціклазі,
31у Бет-Маркавоті, Хацар-Сусімі, Бет-Біреї та в Шаараїмі. Це були їхні міста, поки царював Давид,
32з їхніми селищами: Етам, Аїн, Ріммон, Тохен та Ашан – 5 міст.
33Усі їхні селища були навколо цих міст аж до Ваалу. Це були. їхні оселі; в них були свої родовідні сувої-списки.
34Мешовав, Ямлех, Йоса, син Амасії,
35Йоіл, Єгу, син Йошівії, сина Сераї, сина Азієла,
36Еліоенай, Якова, Ішухая, Асая, Адієл, Єсімієл, Беная,
37Зіза, син Шіфеї, сина Аллона, сина Єдаї, сина Шімрі, сина Шемаї.
38Ці, так як були наведені за іменами, були князями над своїми родинами, і доми їхніх батьків сильно розрослися.
39Вони доходили аж до Герари на схід долини, щоб знайти випаси для своїх черед,
40і знайшли там тучні та добрі пасовиська й широку, спокійну та безпечну землю. Колись там жили сини Хама.
41Прийшли оці, записані за іменами, за часів Єзекії, юдейського царя, і знищили їхні шатра й меоніїв, що там перебували, і обрекли їх на анатему аж по цей день, і оселились на їхньому місці, бо там були пасовиська для їхніх черед.
42Деякі з них, із синів Симеона, подались на Сеїр-гору – 500 чоловік. На чолі в них були: Пелатія, Неарія, Рефая та Узієл, син Їші.
43Вони повбивали решту амалекитян, що були врятувались, і осілись там аж по цей день.

5. Сини Рувима 1-10; сини Гада 11-17; східньо-йорданські племена у війні 18-22; півкоління Манассії 23-26; походження архиєрея Єгоцадака 27-41

1Сини Рувима, первородного Ізраїля, – бо він був справжній первісток, але що осквернив ложе свого батька, то його первородство було віддане синам Йосифа, сина Ізраїля. Одначе Йосиф не був внесений у родовідні списки як первородний,
2бо Юда був найпотужніший між своїми братами і з нього вийшов князь, хоч первородство й належало Йосифові.
3Сини Рувима, первородного Ізраїля: Енох, Паллу, Хецрон та Кармі.
4Сини Йоіла: Шемая його син, Гог його син, Шімеї його син,
5Міха його син, Реая його син, Ваал його син,
6Беера його син, що його забрав у неволю Тіглатпілесар, асирійський цар; він був князем рувимлян.
7Брати його, за їхніми родинами, так як внесено їх у списки за їхніми родами, були: перший Єїел, потім Захарія,
8Бела, син Азаза, сина Шеми, сина Йоіла. Він жив у Ароері аж до Нево та Ваал-Меону;
9а на схід жив він аж до входу в пустиню, що тягнеться від ріки Ефрату, бо череди їхні були дуже великі в Гілеад-краю.
10За часів Саула вони воювалися з агарянами, що й загинули від їхніх рук, і ті почали жити в їхніх шатрах здовж усієї східньої смуги Гілеаду.
11Сини ж Гада жили навпроти них у Башан-краю аж до Салхи.
12Йоіл був перший, Шафам другий, потім Янай та Шафат у Башані.
13Брати їхні за їхніми батьківськими родинами були: Михаїл, Мешуллам, Шева, Йорай, Якан, Зія та Евер – семеро.
14Ось сини Авіхаїла, сини Хурі, сина Яроаха, сина Гілеада, сина Михаїла, сина Єшішая, сина Яхдо, сина Буза.
15Ахі, син Авдієла, сина Гуні, був головою їхніх батьківських родин.
16Вони жили в Гілеаді, в Башані, та у всіх залежних від нього містах, а й по всіх пасовиськах Шарону аж до кінця їх.
17Усі вони були внесені в родовідні списки за часів Йотама, юдейського царя, і за часів Єровоама, ізраїльського царя.
18Синів Рувима, Гада й половину коліна Манассії було 44760 хоробрих мужів, що носили щит і меч та напинали лука й були вправні до війни й могли виступити до битви.
19Вони воювалися з агарянами, Єтуром, Нафішем і Нодавом.
20Їм дана була допомога проти них, і агаряни й усі, що були з ними, були видані їм у руки, бо ті в бою візвали до Господа, й він почув їх за те, що на нього вповали.
21Вони зайняли їхні череди: 50000 верблюдів, 250000 овець, 2000 ослів та 100000 душ людей.
22Багато бо попадало вбитих, тим, що війна була від Бога. Вони жили на їхньому місці аж до переселення.
23Сини половини коліна Манассії жили в краю, що простягався від Башану до Ваал-Хермону, до Сеніру й до гори Хермону. Їх було багато.
24Ось голови їхніх батьківських домів: Ефер, Їші, Елієл, Асрієл, Єремія, Годая та Яхдієл, витязі хоробрі, мужі значні, голови всіх батьківських домів.
25Але вони були невірні Богові своїх батьків і заходилися блудити за богами народів тієї землі, яких Бог знищив перед їхніми очима,
26і тоді Бог Ізраїля збудив дух Пула, асирійського царя, та дух Тіглатпілесара, асирійського царя, що виселив рувимлян, гадіїв та половину коліна Манассії й привів їх у Халах, Хавор, Гару й над ріку Гозан, де вони й по цей день.
27Сини ж Леві: Гершон, Кегат і Мерарі.
28Сини Кегата: Амрам, Іцгар, Хеврон та Узієл.
29А діти Амрама: Арон, Мойсей та Марія. Сини ж Арона: Надав, Авігу, Єлеазар та Ітамар.
30Єлеазар породив Пінхаса, Пінхас породив Авішуа,
31Авішуа породив Буккі, Буккі породив Уззі,
32Уззі породив Зерахію, Зерахія породив Мерайота,
33Мерайот породив Амарію, Амарія породив Ахітува,
34Ахітув породив Цадока, Цадок породив Ахімаца,
35Ахімац породив Азарію, Азарія породив Йоханана,
36Йоханан породив Азарію, того, що був священиком у храмі, збудованому Соломоном у Єрусалимі.
37Азарія породив Амарію, Амарія породив Ахітува,
38Ахітув породив Цадока, Цадок породив Шаллума,
39Шаллум породив Хілкію, Хілкія породив Азарію,
40Азарія породив Сераю, Серая породив Єгоцадака;
41Єгоцадак пішов на вигнання, коли Господь переселив Юду та Єрусалим рукою Навуходоносора.

6. Перелік левітів 1-15; родовід співаків у святині 16-32; завдання священиків та левітів 33-34; нащадки Арона 35-38; осідки левітів 39-66

1Сини Леві: Гершом, Кегат та Мерарі.
2Ось імена синів Гершома: Лівні та Шімеї.
3Сини Кегата: Амрам, Іцгар, Хеврон та Узієл.
4Сини Мерарі: Махлі та Муші. Ось родини Леві за їхніми батьківськими домами:
5у Гершома: Лівні його син, Яхат його син, Зімма його син,
6Йоах його син, Іддо його син, Зерах його син, Ятрай його син.
7Сини Кегата: Амінадав його син, Корах його син, Ассір його син,
8Елкана його син, Евіясаф його син, Ассір його син,
9Тахат його син, Урієл його син, Уззія його син, Саул його син.
10Сини Елкани: Амасай та Ахімот.
11Елкана його син, Цофай його син, Тоах його син,
12Еліяв його син, Єрохам його син, Елкана його син, Самуїл його син.
13Сини Самуїла: первородний Йоіл, другий Авія.
14Сини Мерарі: Махлі, Лівні його син, Шімеї його син, Уззія його син,
15Шіма його син, Хаггія його син, Асая його син.
16Ось ті, що Давид настановив, щоб управляли співом у Господнім храмі від часу, як ковчег знайшов стале місце.
17Вони служили співцями перед житлом намету зборів, поки Соломон не збудував Господнього храму в Єрусалимі. Вони ставали на свою службу за приписаним їм порядком.
18Ось ті, що ставали зо своїми синами: з синів Кегата: Геман-співець, син Йоіла, сина Самуїла,
19сина Елкани, сина Єрохама, сина Елієла, сина Тоаха,
20сина Цуфа, сина Елкани, сина Махата, сина Амасая,
21сина Елкани, сина Йоіла, сина Азарії, сина Зефанії,
22сина Тахата, сина Ассіра, сина Евіясафа, сина Кораха,
23сина Іцгара, сина Кегата, сина Леві, сина Ізраїля.
24Брат його Асаф, що стояв праворуч від нього, – Асаф, син Берехії, сина Шіми,
25сина Михаїла, сина Масеї, сина Малкії,
26сина Етні, сина Зераха, сина Адаї,
27сина Етана, сина Зімми, сина Шімеї,
28сина Яхата, сина Гершома, сина Леві.
29Сини Мерарі, їхні брати, що стояли ліворуч від нього: Етан, син Куші, сина Авді, сина Маллуха,
30сина Хашавії, сина Амасії, сина Хілкії,
31сина Амзі, сина Бані, сина Шемера,
32сина Махлі, сина Мушші, сина Мерарі, сина Леві.
33Брати їхні, левіти, були призначені до всяких послуг при наметі Божого дому.
34Арон же та сини його палили на жертовнику всепалення й на кадильному жертовнику, виконуючи всяку службу в святому святих та справляючи покуту за Ізраїля згідно з усім, що наказав Мойсей, слуга Божий.
35Ось сини Арона: Єлеазар його син, Пінхас його син, Авішуа його син,
36Буккі його син, Уззі його син, Зерахія його син;
37Мерайот його син, Амарія його син, Ахітув його син,
38Цадок його син, Ахімац його син.
39А ось їхні житла за їхніми оселями в їхніх границях: синам Арона, родині кегатіїв, на яких випав перший жереб,
40дали Хеврон, у краю Юди, з пасовиськами навколо нього;
41а поля цього міста й його села дали Калевові, синові Єфунне.
42Синам Арона дали ще охоронні міста Хеврон та Лівну з їхніми пасовиськами, Яттір та Ештемоа з їхніми пасовиськами,
43Хілез із його пасовиськами та Девір з його пасовиськами,
44Ашан з його пасовиськами та Бет-Шемеш з його пасовиськами.
45А від коліна Веніямина: Геву з її пасовиськами, Алемет з його пасовиськами, Анатот з його пасовиськами. Усього було в них 13 міст з їхніми пасовиськами.
46Решті синів Кегата дали за жеребом, за їхніми родинами, 10 міст коліна Ефраїма, коліна Дана й половини коліна Манассії.
47Синам Гершома, за їхніми родинами, 13 міст від коліна Іссахара, коліна Ашера, коліна Нафталі й коліна Манассії в Башані.
48Синам Мерарі, за їхніми родинами, за жеребом 12 міст від коліна Рувима, коліна Гада й коліна Завулона.
49Левітам дали сини Ізраїля міста з їхніми пасовиськами.
50Вони дали за жеребом від коліна синів Юди, від коліна синів Симеона й від коліна синів Веніямина згадані міста, які назвали своїм ім’ям.
51Щодо родин синів Кегата, то їм дано в наділ міста від коліна Ефраїма.
52Дали їм охоронне місто Сихем з його пасовиськами на Ефраїм-горі та Гезер з його пасовиськами,
53Йокмеам з його пасовиськами та Бет-Хорон з його пасовиськами,
54Аялон з його пасовиськами та Гат-Ріммон з його пасовиськами;
55і від половини коліна Манассії Таанах з його пасовиськами, Білеам з його пасовиськами – для родин інших синів Кегата.
56Синам Гершома, за їхніми родинами, від половини коліна Манассії дали Голан у Башані з його пасовиськами та Аштарот з його пасовиськами;
57від коліна Іссахара Кадеш з його пасовиськами, Даврат з його пасовиськами,
58Рамот з його пасовиськами й Анем з його пасовиськами;
59від коліна Ашера Мішал з його пасовиськами, Авдон з його пасовиськами,
60Хукок з його пасовиськами та Рехов з його пасовиськами;
61від коліна Нафталі Кадеш у Галилеї з його пасовиськами, Хаммон з його пасовиськами та Кіріятаїм з його пасовиськами.
62Для решти синів Мерарі, від коліна Завулона, Ріммон з його пасовиськами та Тавор з його пасовиськами.
63А по той бік Йордану, навпроти Єрихону, на схід від Йордану, від коліна Рувима дали: Бецер у пустині з його пасовиськами, Ягцу з його пасовиськами,
64Кедомот з його пасовиськами та Мефаат з його пасовиськами;
65від коліна Гада Рамот з його пасовиськами, Маханаїм з його пасовиськами,
66Хешбон з його пасовиськами та Язер з його пасовиськами.

7. Сини Іссахара-Ісаака 1-5; Веніямина 6-12; Нафталі 13; Манассії 14-19; Ефраїма 20-29; Ашера 30-40

1Сини Іссахара: Тола, Пуа, Яшув та Шімрон – четверо.
2Сини Толи: Уззі, Рефая, Єрієл, Яхмай, Ївсам та Самуїл, голови батьківських родин Толи, хоробрі вояки в своїх родах. Числом було їх за часів Давида 22600.
3Син Уззі: Ізрахія. Сини ж Ізрахії: Михаїл, Овдія, Йоіл, Їшія. Всі вони 5 були головами.
4В них було за їхніми родовідними списками, за їхніми батьківськими домами, готового до бою війська 36000, бо в них було багато жінок та синів.
5Отже, їхніх братів, за всіма родинами Іссахара, хоробрих вояків, занесених у родовідні списки, було всього 87000.
6А й у Веніямина було троє синів: Бела, Бехер та Єдіаел.
7Сини Бели: Ецбон, Уззі, Узієл, Єрімот та Ірі – 5, голови своїх батьківських домів, хоробрі вояки. В їхніх родовідних списках 22034 було внесено їх.
8Сини Бехера: Зміра, Йоас, Еліезер, Еліоенай, Омрі, Єрімот, Авія, Анатот та Алемет: усі вони сини Бехера.
9В їхніх родовідних списках, за їхніми родами, за головами їхніх батьківських домів було 20200 хоробрих вояків.
10Син Єдіаела: Білган. Сини ж Білгана: Єуш, Веніямин, Єгуд, Ханаана, Зетан, Таршіш і Ахішахар.
11Усі ці були сини Єдіаела, за головами батьківських домів, хоробрі вояки, – 17200, готові виступити військом до бою.
12І Шуппім і Хуппім, сини Іра. А Хушім син, Ахера.
13Сини Нафталі: Яхціел, Гуні, Єцер, Шаллум; це сини Білги.
14Сини Манассії: Асрієл, що його породила наложниця арамійка; вона ж породила й Махіра, батька Гілеада.
15Гілеад узяв жінку для Хуппіма й для Шуппіма, а жінка його звалась Мааха, сестра ж його була на ім’я Гаммолехет, а брат – Целофхад. У Целофхада були дочки.
16Мааха, жінка Гілеада, породила сина й дала йому ім’я Переш, а ім’я братові його Шереш. Сини його: Улам та Рекем.
17Сини Улама: Бедан. Оце сини Гілеада, сина Махіра, сина Манассії.
18Сестра його Гаммолехет породила Ішгода, Авієзера та Махлу.
19Сини Шеміди були: Ахіян, Шехем, Лікхі та Аніям.
20Сини Ефраїма: Шутелах, Беред його син, Тахат його син, Елада його син, Тахат його син,
21Завад його син, Шутелах його син, Езер та Елад, що їх убили люди з Гату, які народились у цьому краї, бо ті зійшли були, щоб забрати в них череди.
22Батько їхній Ефраїм довго сумував за ними, і брати його прийшли його розважати.
23Потім увійшов до своєї жінки, і вона зачала й породила сина, а він дав йому ім’я Верія, бо нещастя спало на його господу.
24Була ж у нього дочка Шеера. Вона збудувала Бет-Хорон нижчий та вищий та Узен-Шееру.
25Рефах його син, Решеф і Телах його син, Тахан його син,
26Ладан його син, Аммігуд його син, Елішама його син,
27Нун його син, Ісус його син.
28Посілості їхні та оселі були: Бетел і залежні від нього міста, а на схід – Нааран, на захід -Гезер і залежні від нього міста, і Сихем і залежні від нього міста до Айі і залежних від нього міст.
29У руках синів Манассії були: Бет-Шеан і залежні від нього міста, Таанах і залежні від нього міста, Мегідо й залежні від нього міста, Дор і залежні від нього міста. У них жили сини Йосифа, сина Ізраїля.
30Сини ж Ашера: Їмна, Їшва, Їшві, Верія та сестра їхня Серах.
31Сини Верії: Хевер та Малкієл; цей був батько Берзаїта.
32Хевер породив Яфлета, Шомера, Хотама та сестру їхню Шуа.
33Сини Яфлета: Пасах, Бімгал та Ашват. Це сини Яфлета.
34Сини Шемера, його брата: Рогега, Хувва та Арам.
35Сини Хотама його брата: Цофах, Їмна, Шелеш та Амал.
36Сини Цофаха: Суах, Харнефер, Шуал, Бері, Їмра,
37Бецер, Год, Шамма, Шілша, Ітран та Беера.
38Сини Єтера: Єфунне, Піспа та Ара.
39Сини Улли: Арах, Ханієл та Ріція.
40Усі ці сини Ашера, голови батьківських домів, добірні люди, хоробрі вояки, старші. Вони були внесені у військові списки, для війни, числом 26000 чоловік.

8. Родовід Веніямина 1-28; нащадки Саула 29-40

1Веніямин породив Белу, свого первістка, другого Ашбела, третього Ахірама,
2четвертого Ноху та п’ятого Раху.
3У Бели були сини Аддар, Гера, Авігуд,
4Авішуа, Нааман, Акоах,
5Гера, Шефуфан та Хірам.
6А ось сини Егуда: вони були голови батьківських домів тих, що жили в Геві; потім переселили їх у Манахат:
7Нааман, Ахія та Гера; цей переселив їх; він породив Уззу та Ахігуда.
8Шахараїм породив у Моав-краю синів після того, як відправив від себе Хушім та Баару, своїх жінок.
9Він породив від Ходеші, своєї жінки: Йовава, Цівею, Мешу, Малкама,
10Єуца, Сохію та Мірму; це його сини, голови батьківських родин.
11Від Хушіми ж породив Авітува та Елпаала.
12Сини Елпаала: Евер, Мішам та Шемед; цей збудував Оно та Лод із залежними від нього містами.
13Потім Верія й Шема. Вони були голови батьківських домів тих, що жили в Аялоні. Вони вигнали мешканців з Гату.
14Їхні брати були Шашак та Єрімот.
15Зевадія, Арад, Едер,
16Михаїл, Ішпа та Йоха були сини Верії.
17Зевадія, Мешуллам, Хізкі, Хевер,
18Їшмерай, Їзлія та Йовав були сини Елпаала.
19Яким, Зіхрі, Завді,
20Еліенай, Цілтай, Елієл,
21Адая, Берая та Шімрат були сини Шімеї.
22Їшпан, Евер, Еліел,
23Авдон, Зіхрі, Ханан,
24Хананія,. Елам, Антотія,
25Іфдія та Пенуел були сини Шашака.
26Шамшерай, Шехарія, Аталія,
27Ярешія, Елія та Зіхрі були сини Єрохама.
28Це -голови батьківських домів за їхніми родами; це були проводирі, – вони жили в Єрусалимі.
29В Гівеокі жили Єїел, батько Гівеона, жінка його на ім’я Мааха;
30його первісток Авдон, опісля Цур, Кіш, Ваал, Надав,
31Гедор, Ахіо, Зехер та Міклот.
32Міклот породив Шіму. І вони жили теж із своїми братами в Єрусалимі.
33Нер породив Авнера; Кіш породив Саула; Саул породив Йонатана, Малкішуа, Авінадава та Ішбаала.
34Син Йонатана – Мерібаал; Мерібаал породив Міху.
35Сини Міхи: Пітон, Мелех, Тареа та Ахаз.
36Ахаз породив Йоядду, Йоядда породив Алемета, Азмавета та Зімрі, Зімрі породив Моцу.
37Моца породив Біну. Рефая його син, Елеаса його син, Ацел його син.
38В Ацела було шестеро синів. Ось імена їхні: Азрікам, Бокру, Ізмаїл, Шеарія, Овдія та Ханан. Усі ці були сини Ацела.
39Сини ж Ешека його брата: Улам, його первісток, другий Єуш, третій Еліфелет.
40Сини Улама були хоробрі вояки, що стріляли з лука. Було в них багато синів та внуків – 150. Усі вони походили від синів Веніямина.

9. Мешканці Єрусалиму 1-34; родовід Саула 35-44

1Усі ізраїльтяни були записані в родовідні списки, записані в книзі ізраїльських та юдейських царів. Вони були переселені у Вавилон за свою невірність.
2Першими мешканцями, що повернулися знову в свої посілості по всіх містах, були ізраїльтяни, священики, левіти та нетінеї.
3В Єрусалимі жили деякі з синів Юди, деякі з синів Веніямина та деякі з синів Ефраїма й Манассії.
4Із синів Юди: Утай син Амігуда, сина Омрі, сина Імрі, сина Бані, сина Переца, сина Юди.
5з шілоніїв: Асая первісток і його сини.
6Із синів Зераха: Єуел та його брати – 690 (усіх).
7Із синів Веніямина: Саллу син Мешуллама, сина Годавії, сина Гасенуа;
8Ївная син Єрохама, Ела син Уззі, сина Міхрі Мешуллам син Шефатії, сина Реуела, сина Ївнії,
9і брати їхні за своїми родами – 956. Усі ці мужі були головами батьківських родин за домами своїх батьків.
10Із священиків: Єдая, Йоарів, Яхін,
11Азарія син Хілкії, сина Мешуллама, сина Цадока, сина Мерайота, сина Ахітува, старшого в Божому домі;
12Адая син Єрохама, сина Пашхура, сина Малкії; Масай син Адієла, сина Яхзери, сина Мешуллама, сина Мешіллеміта, сина Іммера,
13і їхні брати, голови батьківських домів – 1760, мужі пильні в ділі служби при Божому домі.
14З левітів: Шемая син Хашува, сина Азрікама, сина Хашавії, з синів Мерарі;
15Бакбакар, Хереш, Галал і Маттанія син Міхи, сина Зіхрі, сина Асафа;
16Овдія син Шемаї, сина Галала, сина Єдутуна; Берехія син Аси, сина Елкани, що жив у селах нетофійських.
17Воротарі: Шаллум, Аккув, Талмон та Ахіман. Брат їхній Шаллум був старший.
18І досі вони при царських воротах, що на схід сонця. Вони були воротарями при таборі синів Леві.
19Шаллум син Коре, сина Евіясафа, сина Кораха, та його брати з дому його батька, корахії, відбували службу сторожів при вході до намету, а батьки їхні були вартовими при вході до Господнього табору.
20Пінхас, син Єлеазара, був колись старшим над ними. Нехай Господь буде з ним!
21Захарія, син Мешелемії, був воротарем при вході в намет зборів.
22Усіх їх вибраних воротарями при вході, було 212. Вони були записані в родовідні списки в своїх селах, їх настановив на їхніх посадах Давид та Самуїл Видющий.
23Вони та їхні потомки були при дверях Господнього дому й дому-намету на сторожі.
24По чотирьох боках були воротарі: на схід, на захід, на північ і на південь.
25Брати їхні, що жили по селах, мали приходити до них час-від-часу на сім день,
26бо ці 4 головні воротарі були постійно на посаді. Вони були левіти; вони були над кімнатами й над скарбами Божого дому.
27Вони ночували навколо Божого дому, бо на їхньому обов’язкові лежав догляд, і вони мали щоранку відмикати двері.
28Надто деяким з них був доручений службовий посуд, так що вони мали його лічити, коли клали назад і коли його виймали.
29Інші ж з них були призначені до приладдя, до всього святого приладдя, до питльованої муки, вина, оливи, ладану та пахощів.
30Деякі зо священицьких синів робили миро з пахощів.
31Маттатії, що був з левітів, первісткові Шаллума корахія, було повірене те, що готувалось на пательнях.
32Деяким з їхніх братів, синів Кегата, був доручений хліб появлення, що його мали готувати щосуботи.
33А тепер співці, голови левітських батьківських домів; вони перебували в кімнатах, коли були вільні від служби, бо вони вдень і вночі мали пильнувати своє діло.
34Це голови левітських батьківських домів, старші за своїми родами. Вони жили в Єрусалимі.
35У Гівеоні жили: батько Гівеона Єїел, що його жінка мала ім’я Мааха,
36його ж первородний син Авдон, потім Цур, Кіш, Ваал, Нер, Надав,
37Гедор, Ахіо, Захарія та Міклот.
38Міклот породив Шімеама. Вони жили теж у Єрусалимі вкупі зо своїми братами.
39Нер породив Кіша, Кіш породив Саула, Саул породив Йонатана, Малкішуа, Авінадава й Ішбаала.
40Син Йонатана: Мерібаал; Мерібаал породив Міху.
41Сини Міхи: Пітон, Мелех, Тареа й Ахаз.
42Ахаз породив Йоядду, Йоядда породив Алемета, Азмавета й Зімрі; Зімрі породив Моцу.
43Моца зродив Біну; Рефая його син, Елеаса його син, Ацел його син.
44В Ацела було шестеро синів. Ось імена їхні: Азрікам, Бокру, Ізмаїл, Шеарія, Овдія та Ханан. Це сини Ацела.

10. Кінець Саула 1-7; знеславлення та поховання Саула 8-14

1Філістимляни воювалися з Ізраїлем, і ізраїльтяни втекли від філістимлян і впали, побиті на горі Гілбоа.
2Та філістимляни налягли на Саула й на його синів і вбили Йонатана, Авінадава та Малкішуа, синів Саула.
3Битва лютувала проти Саула. Лучники настигли його, й він вельми злякавсь їх.
4Тоді Саул сказав до свого зброєноші: “Витягни свого меча й заколи мене ним, щоб не прийшли оті необрізані та й не знущались надо мною.” Але зброєноша не хотів, бо дуже наполохався. Тоді Саул узяв меча й настромивсь на нього.
5Зброєноша, побачивши, що Саул помер, настромився й сам на меч і помер.
6Так помер Саул і три сини його, й увесь його дім вимер разом з ним.
7Як же побачили ізраїльські люди, які були в долині, що військо втекло й що Саул та його сини загинули, – покинули свої міста й порозбігались, а тоді прийшли філістимляни й оселились у них.
8Наступного дня прийшли філістимляни обдирати побитих і знайшли Саула та його синів мертвими на горі Гілбоа.
9Облупили вони його, взяли його голову та зброю й послали скрізь по Філістимлянському краю, щоб дати радісну вість своїм кумирам та народові.
10Вони склали його зброю в капищі свого бога, а череп його повісили в храмі Дагона.
11Як же довідались мешканці Явешу Гілеадського про все, що філістимляни зробили з Саулом,
12рушили хоробрі всі люди, взяли тіло Саула й тіла його синів, принесли їх у Явеш і поховали їхні кості під дубом у Явеші, і постили сім день.
13Так помер Саул за свою невірність, якою провинився перед Господом, за те, що не пильнував Гослоднього слова, за те, що питав у чарівниці поради
14та за те, що не питав її у Господа. Тим він і погубив його, а царство передав Давидові, синові Єссея.

11. Давид царем Ізраїля 1-3; Єрусалим 4-9; старшини Давидові 10-14; відвага трьох 15-19; інші витязі 20-47

1Тоді ізраїльтяни зібрались усім гуртом у Давида в Хевроні й промовили: “Ось ми, твоя кість і твоє тіло.
2І вчора й позавчора, коли Саул був царем, ти виводив Ізраїля в поле й приводив додому, і Господь, Бог твій, сказав тобі: Ти будеш пасти народ мій Ізраїля, ти будеш князем над моїм народом Ізраїлем.”
3Всі старші Ізраїля прийшли до царя в Хеврон, і Давид уклав з ними союз перед Господом у Хевроні, й вони помазали Давида царем над Ізраїлем, за Господнім словом, переказаним через Самуїла.
4І двигнувся Давид і ввесь Ізраїль на Єрусалим, тобто на Євус, бо були євусії мешканцями того краю.
5Мешканці Євусу сказали Давидові: “Не ввійдеш ти сюди!” Але Давид здобув таки твердиню Сіон, тобто Давидгород.
6Давид сказав: “Хто першим розіб’є євусіїв, той буде головою й князем.” І видерся першим Йоав, син Церуї, і став головою.
7Давид жив у тій твердині, тим і назвали її Давидгородом.
8Він збудував місто навколо від Мілло до огорожі, а Йоав відновив решту міста.
9Давид убивався все більше й більше в силу, і Господь сил був з ним.
10Ось старшини вояків, що були в Давида, які разом з Ізраїлем вельми допомагали йому в його царстві, щоб настановити його царем, за Господнім словом, над Ізраїлем.
11Ось імена вояків-витязів, що були в Давида: Їшбаал Гахмоній, голова над тридцятьма; він підняв свій спис на 300 чоловік і поранив їх на смерть за одним разом.
12За ним Єлеазар син Додо, Ахохія, один з трьох вояків.
13Він був з Давидом у Пас-Даммімі, куди філістимляни зібрались були на війну. Там була частка поля, засіяна ячменем. Як же народ утікав від філістимлян,
14той став посеред поля, захистив його й розбив філістимлян. Так дав Господь велику перемогу.
15Одного разу троє з головних тридцятьох вояків зійшли наниз до Давида на скелю коло Адуллам-печери, коли філістимлянський табір розташувався був у Рефаїм-долині.
16Давид тоді перебував у твердині, а філістимлянська залога стояла на той час у Вифлеємі.
17Давидові схотілось дуже пити й він сказав: “Хто дав би мені напитись води з криниці, що у Вифлеємі коло воріт?”
18Тоді ці троє прорвались через філістимлянський табір і черпнули води з криниці, що у Вифлеємі коло воріт; взяли вони її й принесли Давидові. Але Давид не схотів її пити; він вилив її в жертву на честь Господа
19і сказав: “Борони мене, Боже, щоб я це зробив! Чи стану ж пити кров цих сміливців, що важили своїм життям? Ціною бо свого життя вони принесли її.” І не схотів її пити. От що зробили оті три вояки!
20Авішай, брат Йоава, був головою над тридцятьма. Він підняв свій спис на 300 чоловік і поранив їх на смерть. Він був славним між: трьома.
21З цих 30 його подвійно поважано, і був він їхнім ватажком, але тим трьом не був рівня.
22Далі Беная, син Єгояди, син сміливого чоловіка, великого ділами, з Кавцелу. Він побив двох синів Арієла з Моаву; це він одного дня, як випав сніг, зійшов у яму й убив лева.
23Він же убив єгиптянина, чоловіка п’ять ліктів на зріст; в єгиптянина був у руці спис, мов навій ткацький, а той зійшов до нього з палицею і, вирвавши списа з руки єгиптянина, вбив його таки його списом.
24Отаке вчинив Беная, син Єгояди; він був славний між 30 вояками-витязями.
25Його поважано більше, ніж 30-ох, але тим трьом він не був рівня. Давид поставив його на чолі своєї особистої охорони.
26Хоробрі вояки: Азаел брат Йоава, Елханан син Додо з Вифлеєму,
27Шаммот з Хароду, Хелец із Бет-Пелету,
28Іра син Ікеша з Текса, Авієзер з Анатоту,
29Сібхай з Хуші, Цалмон з Ахоху,
30Маграй з Нетофи, Хелед син Боани з Нетофи,
31Ітай син Рівая з Гівеа Веніямина, Беная з Піратону,
32Хурай з Нахле-Гаашу, Авієл з Арави,
33Азмавет з Бахуріму, Еліяхба з Шаалвону,
34Яшен з Гуні, Йонатан син Шаге з Гарару,
35Ахіям син Сахара з Гарару, Еліфал син Ура,
36Хефер з Мехери, Ахія з Пелону,
37Хецро з Кармелю, Наарай син Азбая,
38Йоіл брат Натана, Мівхар син Гагрі,
39Целек з Аммону, Нахрай з Берету, зброєноша Йоава сина Церуї;
40Іра з Їтра, Гарев з Їтра.
41Урія хеттит, Завад син Ахалая,
42Адіна син Шізи рувимлянина, голови рувимлян, а з ними тридцять;
43Ханан син Маахи, Йосафат з Матану,
44Уззія з Аштароту, Шама та Єїел сини Хатама з Ароеру,
45Єдіаел син Шімрі та Йоха його брат із Тіцу,
46Елієл з Махвіму, Єрівай і Йошая сини Елнаама та Їтми з Моаву,
47Елієл, Овид, Ясієл з Мецовії.

12. Інші прибічники Давида 1-23; вояки при сходженні Давида на престіл 24-41

1Ось ті, що прийшли до Давида в Ціклаг, де він ще мусів був ховатись від Саула, сина Кіша. Вони були з тих вояків, що допомагали йому на війні.
2То були лучники; правою й лівою рукою кидали каміння й стріляли з лука; вони були з одноплемінників Саула, з веніяминян:
3головний був Ахієзер; по ньому Йоас син Шемаа з Гівеа; Єзієл та Пелет сини Азмавета; Бераха та Єгу з Анатоту;
4Ішмая з Гівеа, відважний з-поміж тридцятьох і над тридцятьма;
5Єремія, Яхзіел, Йоханан, Йозавад з Гедери;
6Елузай, Єрімот, Беалія, Шемарія та Шефатія з Харуфу;
7Елкана, Їшія, Азарел, Йоезер та Йошовам, корахії;
8Йоела та Завадія сини Єрохама з Гедору.
9З гадіїв перейшли до Давида у сховище в пустині відважні вояки, мужі, здатні до бою, озброєні щитом та списом, з виду, як леви, прудкі, як газелі на горах.
10Перший Езер, другий Овдія, третій Еліяв;
11четвертий Мішманна, п’ятий Єремія,
12шостий Аттай, сьомий Елієл,
13восьмий Йоханан, дев’ятий Елзавад,
14десятий Єремія, одинадцятий Махбанай.
15Оці з синів Гада були начальниками над військом; один з них, якщо малий, то орудував сотнею; а як великий, то тисячею.
16То вони переправились через Йордан першого місяця, саме коли він затоплює береги, і порозганяли усіх, що жили по долинах на схід і на захід.
17Із синів Веніямина та Юди прийшли також деякі у сховок до Давида.
18Давид вийшов їм назустріч і мовив до них, кажучи: “Коли ви з миром прийшли до мене, щоб мені допомагати, то моє серце буде одне з вашим; коли ж на те, щоб видати мене моїм ворогам, хоч мої руки й чисті від несправедливости, – то нехай Бог батьків наших вгляне й розсудить!”
19Тоді зійшов дух на Амасая, що був головою над тридцятьма: “Твої ми, Давиде! З тобою, сину Єссея! Мир тобі, мир! Мир тим, що тобі допомагають, бо тобі допомагає Бог твій.” Давид прийняв їх і поставив на чолі відділу.
20З манассіян деякі теж перейшли до Давида, тоді як він ішов з філістимлянами на війну проти Саула, але не допомагав їм, бо філістимлянські князі, порадившись, відіслали його, кажучи: “Як він пристане до свого пана Саула, то це впаде на наші голови.”
21А як він повернувся в Ціклаг, тоді пристали до нього з манассіян: Аднах, Йозавад, Єдіаел, Михаїл, Йозавад, Елігу та Цілтай, тисячники в манассіян.
22Вони допомогли Давидові проти ватаг; бо всі вони були хоробрі вояки й стали потім начальниками у війську.
23Так день-у-день приходили до Давида на допомогу, аж його військо стало великим, як військо Боже.
24Ось число військових відділів, озброєних до битви, що прийшли були до Давида в Хеврон, щоб передати йому царство Саула, за Господнім словом.
25Із синів Юди, що носили щит та спис, було 6800 готових до війни.
26Із синів Симеона, 7100 відважних у битві вояків.
27Із синів Леві – 4600 (усіх).
28І Єгояда, князь дому Арона, та 3700 із ним,
29і Цадок сміливий юнак, і дім його батька – 22 начальники.
30Із синів Веніямина, родичів Саула – 3000; але ще до того часу більшість із них були вірно віддані домові Саула.
31Із синів Ефраїма – 20800 хоробрих вояків, славних мужів у їхніх батьківських домах.
32Із половини коліна Манассії – 18000, що були призначені поіменно, щоб прийшли настановити Давида царем.
33Із синів Іссахара, що вміли вгадати час і знали, що (й коли) мав чинити Ізраїль – 200 начальників, а всі брати їхні слухали їхніх наказів.
34З коліна Завулона, готових виступити до бою, озброєних до битви всякою військовою зброєю – 50000, що однодушно вишиковувались у бойові лави.
35З коліна Нафталі – 1000 начальників, а з ними 37000 із щитами та списами.
36З коліна Дана – 28600 готових до війни.
37З коліна Ашера – 40000 готових виступити на війну й озброєних до бою.
38А з-за Йордану, з коліна Рувима, з коліна Гада й з половини коліна Манассії – 120000, з усякою військовою зброєю.
39Усі ці військові мужі, звиклі вишиковуватись до бою, прийшли в Хеврон із щирим серцем, щоб настановити Давида царем над усім Ізраїлем. Та й уся решта Ізраїля була однодушна, щоб настановити Давида царем.
40Пробули вони там у Давида три дні, їли й пили, бо їхні брати наготували всього для них.
41Та й ті, що були їм близькі, аж до Іссахара, Завулона та Нафталі, привозили харчів на ослах та на верблюдах, на мулах та на волах, щоб було що їсти: муки, фіґових пляцків, родзинок, вина та оливи, і силу товару та овець, бо в Ізраїлі була радість.

13. Перенесення ковчега завіту

1Давид радив раду з тисячниками, з сотниками й усіма начальниками.
2Давид сказав до громади Ізраїля: “Коли вам завгодно й коли на те воля Господа, Бога нашого, пошлім до наших братів, що зостались по землях ізраїльських, а разом з ними до священиків та левітів, що лишились у містах з приналежними до них пасовиськами, щоб вони зібрались до нас,
3і принесемо до себе ковчег, Бога нашого, бо за часів Саула ми не звертали уваги на нього.”
4Громада ухвалила зробити так, бо було воно довподоби всій громаді.
5Тоді Давид зібрав ізраїльтян від єгипетського Шіхору до Хамат-входу, щоб перенести ковчег Божий з Кіріят-Єаріму.
6Потім Давид з Ізраїлем пішов у Ваалу, у Кіріят-Єарім, що в Юдеї, щоб узяти звідтіль ковчег Бога, Господа, що почиває на херувимах, що зветься цим іменем.
7І повезли Божий ковчег на новому возі з дому Авінадава, а Узза та Ахіо супроводжували віз;
8Давид і ввесь Ізраїль веселились перед Богом щосили під співи, граючи на цитрах, гарфах, бубнах, цимбалах та сурмлячи.
9Як дійшли до Кідонового току, Узза простяг руку, щоб підтримати ковчег, бо воли його нахилили;
10та Господній гнів запалав на Уззу, і Господь ударив його на смерть за те, що він простяг свою руку до ковчега, і він помер там таки перед Богом.
11Давид засмутився, що Господь покарав так жорстоко Уззу, і назвав те місце “Пролом Уззи” по цей день,
12Давид злякався Бога в той день і сказав: “Як же мені внести до себе ковчег Божий?”
13І не повіз Давид ковчег до себе, у Давидгород, а завернув його до дому Оведедома з Гату.
14Так ковчег Божий зостався в родині Оведедома, в його хаті, три місяці, і Господь поблагословив дім Оведедома й усе, що в нього було.

14. Початок будови 1-2; нащадки Давида 3-7; перемоги над філістимлянами 8-17

1Хірам, тирський цар, вислав послів до Давида, і кедрини, і мулярів та теслів, щоб збудували йому дім.
2Давид зрозумів, що Господь утвердив його царем над Ізраїлем, бо його царська влада піднеслась високо вгору заради його народу Ізраїля.
3Давид узяв собі ще більше жінок в Єрусалимі й породив ще більш синів та дочок.
4Ось імена тих дітей, що народились у нього в Єрусалимі: Шаммуа, Шовав, Натан, Соломон,
5Ївхар, Елішуа, Еліфелет,
6Ногаг, Нефег, Яфія,
7Елішама, Веліяда та Еліфелет.
8Як же почули філістимляни, що Давида помазано царем над усім Ізраїлем, вирушили вони його шукати. Давид довідався про те й вийшов їм назустріч.
9Філістимляни, просунувшись наперед, напали на Рефаїм-долину.
10Тоді Давид запитав у Бога, кажучи: “Чи йти мені на філістимлян і чи видаси їх у мої руки?” Господь сказав йому: “Іди, я видам їх тобі в руки.”
11Двигнулися вони під Ваал-Перацім, і побив їх там Давид і сказав: “Розбив Господь моїх ворогів моєю рукою, як розбивають води.” Через це й дали назву тому місцю Ваал-Перацім.
12Вони покинули там своїх богів, яких, на наказ Давида, спалено на вогні.
13І знову напали філістимляни на долину.
14Давид знов запитав у Бога, і сказав йому Бог: “Не йди слідом за ними; обійди їх і йди на них із сторони бальзамових дерев;
15і як почуєш шелест, наче шум кроків по вершках бальзамових дерев, тоді виступи на битву, бо Бог вийшов поперед тебе, щоб розбити філістимлянський табір”.
16Давид зробив, як повелів йому Бог, і побив філістимлянське військо від Гівеону до Гезеру.
17І пронеслось ім’я Давида по всіх краях, і Господь нагнав страх перед ним на всі народи.

15. Перенесення кивота завіту 1-15; співаки й сторожі дверей 16-24; урочиста процесія 25-29

1І набудував собі домів у Давид-городі, потім приладив місце для Божого кивота і нап’яв для нього намет.
2Давид сказав: “Ніхто не повинен носити Божий кивот, окрім левітів, бо їх вибрав Господь на те, щоб носити Господній кивот і служити йому довіку.”
3Давид згромадив усіх ізраїльтян в Єрусалим, щоб внести Господній кивот на місце, яке приладив для нього.
4Синів Арона зібрав Давид та левітів;
5із синів Кегата – Урієла начальника та його братів – 120;
6із синів Мерарі -Асаю начальника та його братів – 220;
7із синів Гершома – Йоіла начальника та його братів – 130;
8із синів Еліцафана – Шемаю начальника та його братів – 200;
9з синів Хеврона – Елієла начальника та його братів – 80;
10із синів Узієла – Амінадава начальника та його синів – 112.
11Давид покликав також священиків Цадока та Евіятара й левітів Урієла, Асаю, Йоіла, Шемаю, Елієла та Амінадава
12й сказав їм: “Ви голови в батьківських родинах левітів; очистьтеся з вашими братами й перенесіть кивот Господа, Бога Ізраїля, на місце, яке я приладив для нього,
13бо власне тому, що вас першим разом не було, Господь, Бог наш, покарав нас за те, що ми його не шанували як слід.”
14Тоді священики й левіти очистилися, щоб перенести кивот Господа, Бога Ізраїля,
15і сини левітів несли Божий кивот на плечах на носилах, як повелів Мойсей, за словом Господнім.
16Давид звелів левітським начальникам настановити своїх братів співаками з музичними приладами, з гарфами, цитрами та цимбалами, щоб розливався їх звук і високо злітав їх голос на знак радощів.
17Тоді левіти настановили: Гемана, сина Йоіла, а з його братів – Асафа, сина Берехії; з синів Мерарі, братів їхніх – Етана, сина Кушаї.
18А з ними братів їхніх другорядних: Захарію, Іззієла, Шемірамота, Єхієла, Інні, Еліява, Бенаю, Масею, Маттатію, Еліфлея та Мікнею, Оведедома та Єїела – воротарів.
19Співці Геман, Асаф та Етан мали мідні цимбали, щоб на них гучно грати.
20Захарія, Іззієл, Шемірамот, Єхієл, Інні, Еліяв, Масея, Беная грали на гарфах, що з високими щаблями звуку;
21Маттатія, Еліфлей, Мікнея, Оведедом, Єїел та Азазія – восьмим щаблем, щоб керувати.
22Хананія, головний над левітами, що переносили кивот, наглядав за його перенесенням, бо був у тому вправний.
23Берехія та Елкана були одвірними при кивоті.
24Шеванія, Йосафат, Натанаїл, Амасай, Захарія, Беная, Еліезер, священики – сурмили перед Божим кивотом. Оведедом та Єхія були одвірними при кивоті.
25Отак Давид і ізраїльські старші та тисячники пішли переносити кивот Господнього союзу з дому Оведедома, радіючи,
26І як Бог допоміг левітам, що переносили кивот Господнього завіту, принесли вони в жертву 7 бичків і 7 баранів.
27Давид був одягнений у вісоновий плащ, так само й усі левіти, що несли кивот, і співаки й Хананія, голова над тими, що переносили. На Давиді ж був ще льняний ефод.
28Увесь Ізраїль переносив кивот Господнього союзу під веселі вигуки при звуках рогу, сурм та цимбалів, граючи гучно на гарфах та на цитрах.
29Коли кивот Господнього завіту входив в Давидгород, Міхаль, Саулова дочка, дивилась у вікно і, побачивши, як цар Давид скаче та танцює, зневажила його в своєму серці.

16. Перенесення кивота завіту 1-3; служіння співаків 4-6; гимн подяки 7-36; левіти в Єрусалимі та Гівеоні 37-43

1Отож принесли Божий кивот поставили його посеред намету, що розіп’яв для нього Давид, і принесли жертви всепалення й мирні жертви перед Богом.
2А як скінчив Давид приносити жертви всепалення й мирні жертви, тоді поблагословив народ іменем Господа.
3І роздав кожному з ізраїльтян – і чоловікам, і жінкам – по буханцеві хліба, по кусневі м’яса й по пундику з родзинок.
4На службу перед Господнім кивотом поставив Давид кількох левітів, щоб нагадували чини Господа, Бога Ізраїля, дякували й восхваляли.
5Асафа – головою, другим по ньому Захарію, Єїела, Шемірамота, Єхієла, Маттатію, Еліява, Бенаю, Овеедедома та Єіела з гарфами та цитрами, приладами на гудьбу, й Асафа, щоб грав гучно на цимбалах;
6а Бенаю та Ахазієла, священиків, щоб постійно сурмили перед кивотом Божого союзу.
7Того дня Давид уперше дав наказ Асафові та його братам прославляти Господа:
8“Славіте Господа, взивайте його ім’я, оповідайте про діла його народам!
9Співайте йому, псалми йому співайте, про всі чуда його оповідайте!
10Хвалітесь його святим ім’ям; нехай радіє серце тих, що Господа шукають!
11Питайте про Господа та його силу, шукайте завжди його обличчя.
12Згадуйте про чуда, які він сподіяв, про його дива й присуди з уст його.
13Діти Ізраїля, слуги його, сини Якова, вибрані його!
14Він Господь, Бог наш; присуди його по всьому світі.
15Він пам’ятає вічно про завіт свій, про слово, що заповідав на тисячу родів,
16про те, що заключив з Авраамом і в чому Ісаакові поклявся,
17що поставив Яковові за тривку установу, Ізраїлеві – як завіт вічний,
18кажучи: Тобі дам Ханаан-землю, як вашу частку спадщини,
19хоч вас багато не було, – мало було, і були ви у ній чужинцями.
20Вони ходили від народу до народу з одного царства до іншого люду,
21та він нікому не дозволив коїти кривду їм, карав за них царів.
22Не доторкайтесь до моїх помазаників і пророкам моїм не заподіюйте лиха.
23Співай же Господеві, уся земле, щоденно сповіщайте, як він спасає.
24Оповіщайте між поганами про його славу, між усіма народами про його чуда.
25Бо Господь великий і велехвальний, страшний над усіма богами.
26Бо всі боги поганські – ніщота, а Господь сотворив небеса.
27Велич і блиск перед обличчям у нього, сила і сяйво в житлі його.
28Воздайте Господеві, сім’ї народів, воздайте Господеві славу й ясу!
29Воздайте Господеві, імені його славу; візьміть офіри, ідіть до нього; поклонітеся Господеві у святих шатах.
30Дрижи перед ним, уся земле! Він заснував усесвіт, який не зрушиться.
31Радійте, небеса, веселися, земле! Нехай скажуть між народами: Господь царює!
32Нехай заграє море й все, що у ньому; нехай радіє поле й усе, що на ньому.
33Тоді дерева в лісі, звеселені, загукають перед Господом, він бо йде судити землю.
34Славіте Господа, бо він добрий, бо вічна милость його.
35І скажіте: Спаси нас, Боже нашого спасіння! Збери нас, урятуй нас із-між народів, щоб ми дякували твоєму святому імені і хвалилися славою твоєю.
36Благословен Господь, Бог Ізраїля, відвіку й довіку!” І ввесь народ сказав: “Амінь! Хвала Господеві!”
37Давид залишив там, перед кивотом Господнього союзу, Асафа та його братів, щоб вони служили перед кивотом завжди, згідно з завданням кожного дня;
38Оведедома та його братів – 68 чоловік, – між ними Оведедома, сина Єдутуна, та Хосу – воротарями;
39Цадока, священика, та його братів священиків перед житлом Господнім на узвишші, що було в Пвеоні,
40щоб приносили всепалення Господеві на жертовнику всепалення завжди, вранці й увечорі, та щоб виконувати все, що записане в законі Господа, який він наклав на Ізраїля;
41а з ними Гемана та Єдутуна й інших вибраних, що були призначені поіменно, щоб славити Господа, “бо його милость вічна”.
42Вони мали сурми й цимбали, щоб грати на них гучно, а й прилади до співів для Бога. Сини Єдутуна були при дверях.
43І весь народ пішов, кожен до свого дому, а Давид повернувся, щоб поблагословити свій дім.

17. Нагадка про будову храму 1-6; обіцянка Давидові 7-15; Давидова молитва 16-27

1Раз якось, коли Давид жив у своїм палаці, сказав він до пророка Натана: “Ось я живу в кедровій палаті, а кивот Господнього союзу під наметом.”
2Тоді Натан сказав до Давида: “Усе, що в тебе на серці роби, бо з тобою Бог.”
3І от тієї ж таки ночі надійшло таке слово Боже до Натана:
4“Піди й скажи моєму слузі Давидові: Так говорить Господь: Не ти збудуєш мені дім на житло,
5бо я не жив у домі від того дня, як вивів Ізраїля, й до цього дня, але переходив з намету до намету, з житла до житла.
6Скрізь, де б я не ходив з усім Ізраїлем, чи ж я сказав хоч котрому-небудь із суддів Ізраїля, яким я наказав пасти мій народ, питаючи: Чому ви не збудуєте мені кедрового дому?
7Тож і тепер скажи моєму слузі Давидові: Я взяв тебе з пасовиська, від овець, щоб ти був князем над моїм народом, Ізраїлем.
8Я був з тобою скрізь, куди б ти не ходив; я винищив усіх твоїх ворогів перед тобою. Я зроблю тобі ім’я, як ім’я великих на землі.
9Я призначу місце для мого народу Ізраїля й насаджу його, і буде він там жити, і його не будуть більше тривожити, і безбожники не будуть більш його тіснити, як колись,
10за часів, коли я настановив був суддів над моїм народом Ізраїлем. Я впокорю всіх твоїх ворогів. Я сповіщаю тебе, що Господь збудує тобі дім.
11А як сповниться твій час і ти відійдеш до твоїх батьків, тоді я поставлю після тебе потомка, одного з твоїх синів, і утривалю його царство.
12Він збудує мені дім, і я утверджу його престол навіки.
13Я буду йому батьком, а він буде мені сином, і милости моєї не відніму від нього, як відняв був від того, що був перед тобою.
14Я поставлю його в моєму домі й у моєму царстві повіки, і престол його буде стояти твердо повіки.”
15Усі ці слова й все це видіння Натан переказав докладно Давидові.
16Тоді цар Давид пішов, сів перед Господом і промовив: “Хто я, Господи Боже, і що таке мій дім, що ти так високо підніс мене?
17Та того було ще замало в очах твоїх, Боже; ти говориш про дім твого слуги на далекі часи, ти показав єси мені, Господи Боже, немов би лаву людей, що йде вгору.
18Що ж іще більше може додати Давид, говоривши з тобою? Ти бо знаєш твого слугу.
19Господи! Задля твого слуги й із твого серця вчинив єси це велике, щоб виявити всю оту велич.
20Господи! Нема рівного тобі й немає Бога, крім тебе, по всьому тому, що ми чули своїми вухами.
21І який другий народ на землі такий, як твій народ Ізраїль, за яким приходив Бог, щоб визволити його як свій народ, прославити його ім’я великими й страшними ділами, прогнавши поган з-перед твого народу, що його ти визволив з Єгипту?
22Ти зробив твій народ, Ізраїля, своїм власним народом повіки і ти, Господи, став їхнім Богом.
23Тож тепер, Господи, слово, що ти сказав про твого слугу й про дім його, нехай буде непорушним повіки, і вчини, як ти сказав,
24і нехай звеличиться ім’я твоє повіки, щоб говорили: Господь сил, Бог Ізраїля, – він Бог над Ізраїлем! І дім слуги твого Давида стоятиме твердо перед тобою.
25А що ти, Боже мій, об’явив твоєму слузі, що збудуєш йому дім, тим то й слуга твій набравсь відваги молитись перед тобою.
26Оце ж, Господи, ти – Бог, і ти обіцяв твоєму слузі таке добродійство!
27Тож зволься благословити дім твого слуги, щоб він повіки стояв перед тобою, бо що ти, Господи, поблагословиш, те – благословенне повіки.”

18. Давидові війни та здобич 1-13; найвищі урядовці Давидові 14-17

1Після цього Давид побив філістимлян і поневолив їх; він узяв з рук філістимлян Гат і залежні від нього міста.
2Побив також і моавитян, і моавитяни стали Давидовими рабами, платили йому данину.
3Потім побив Давид Гададезера, цовського царя, в напрямі до Хамату, аме, як він був у дорозі, щоб утвердити свою владу при ріці Ефраті.
4Давид забрав у нього 1000 колісниць, 7000 кінноти й 20000 піхоти; він перерізав жили усім коням, що при колісницях, залишивши з них тільки сто.
5Дамаські арамії прийшли були на допомогу Гададезерові, цовському цареві, але Давид побив 22000 чоловік.
6Давид поставив у дамаському Арамі правителів, і арамії стали Давидовими рабами, платили йому данину. Господь допомагав Давидові скрізь, куди він, було, не обернеться.
7Давид забрав золоті щити, що були в слуг Гададезера і приніс їх в Єрусалим.
8А з Тівхати та Куна, міст Гададезера, взяв Давид силу міді. З неї зробив Соломон мідне море, стовпи й мідний посуд.
9І почув Той, цар Хамату, що Давид побив військо Гададезера, цовського царя,
10і послав Гадорама, свого сина, до царя Давида, щоб привітати його й поздоровити з тим, що він, воювавши з Гададезером, побив його, – бо Тоу постійно воювався з Гададезером, – і послав посуд золотий, срібний та мідний.
11І його також цар Давид посвятив Господеві вкупі зо сріблом та золотом, що забрав був у всіх народів: в едоміїв, моавитян, аммоніїв, філістимлян та амалекитян.
12Авішай, син Церуї, побив 18000 едоміїв у Соляній долині,
13і поставив у Едомі правителів, так що всі едомії стали Давидовими рабами. Господь допомагав Давидові скрізь, куди він, було, не обернеться.
14Царював Давид над Ізраїлем і чинив суд і справедливість усьому своєму народові.
15Йоав, син Церуї, був над військом; Йосафат же, син Ахілуда, був окличником;
16Цадок, син Ахітува, і Авімелех, син Евіятара, були священиками; Шіша був писарем;
17Беная, син Єгояди, був над керетіями та пелетіями; Давидові ж сини були першими при цареві.

19. Глузування з висланників Давида 1-5; перемога над аммоніями та араміями 6-19

1Після цього помер Нахаш, аммонський цар, і замість нього став царем його син.
2І сказав Давид у думці: “Я покажу себе доброзичливим до Хануна, сина Нахаша, бо батько його був доброзичливий до мене.” І послав Давид послів утішити його по його батькові. Як же слуги Давида прибули в Аммонський край до Хануна, щоб потішити його,
3аммонські князі сказали Ханунові: “Невже ти думаєш, що Давид із поваги до твого батька послав до тебе втішників? Чи ж не задля того прийшли до тебе слуги його, щоб розвідатись, роздивитись та зворохобити край?”
4Тоді Ханун узяв слуг Давида, пообголював їх, попідтинав їм одежу до половини аж по самі клуби та й отак пустив їх.
5І пішли вони. Як же сповістили Давида про цих людей, послав він їм назустріч, бо дуже їх знеславлено. Цар повелів їм: “Сидіть у Єрихоні, доки не повідростають ваші бороди, а тоді повертайтесь.”
6Аммонії ж побачили, що стали ненавидними Давидові, тому й послав Ханун та аммонії 1000 талантів срібла, щоб найняти собі колісниці та верхівців з Арам-Нагараїму, з Арам-Маахи та з Цови.
7І найняли собі 32000 колісниць і царя Мааху з його народом, які прийшли й отаборились перед Медвою. Та й аммонії позбирались із своїх міст і виступили до бою.
8Почувши це, Давид послав Йоава з усім військом із найхоробріших.
9Аммонії виступили й вишикувались до битви при міській брамі, а царі, що прийшли, окремо на полі.
10Побачивши Йоав, що йому загрожує битва спереду й ззаду, зробив вибір з усіх найдобірніших в Ізраїлі й поставив їх лавами проти араміїв.
11Решту ж війська передав під провід свого брата Авішая, щоб стали лавами проти аммоніїв.
12Він сказав: “Як арамії переважатимуть мене, то ти прийдеш мені на допомогу, а як аммонії переважатимуть тебе, то я тобі допоможу.
13Будь мужній, і стіймо твердо за наш народ і за міста нашого Бога, і Господь учинить, що йому довподоби.”
14От і двигнувся Йоав з військом, що було з ним, у битву проти араміїв, і вони втекли від нього.
15Як же побачили аммонії, що арамії втікають від Йоава, втекли й вони від Авішая, його брата, і ввійшли в місто. Йоав повернувся в Єрусалим.
16Коли арамії побачили, що Ізраїль побив їх, послали посланців і привели араміїв, що були по той бік ріки, з Шовахом, начальником війська Гададезера, на чолі.
17Дано про це знати Давидові, і він зібрав ізраїльтян, перейшов через Йордан і, прибувши в Хелам, вишикувався проти них, і як Давид вишикувався проти араміїв до битви, заходилися вони з ним воюватись.
18Та арамії втекли від ізраїльтян, і Давид побив у араміїв 7000 кінноти й 40000 піхоти; він убив і Шеваха, начальника війська.
19Побачивши слуги Гададезера, що Ізраїль побив їх, мирилися з Давидом та й почали йому служити. І не хотіли арамії більше допомагати аммоніям.

20. Здобуття Рабби 1-3; поодинокі звитязькі вчинки 4-8

1На другий рік, під той час, коли царі звичайно виступають у похід, вивів Йоав ціле військо й, спустошивши Аммон-край, прийшов і обліг Раббу. А Давид зостався в Єрусалимі; Йоав же, завоювавши Раббу, зруйнував її
2Тоді Давид узяв корону, що була на голові в Мілкома, – а важила вона один талант золота, і на ній було дороге каміння, – і поклали її Давидові на голову; здобичі теж вельми багато виніс він із міста.
3А людей, що були в ньому, вивів і приставив до роботи пилою, залізними рискалями й сокирами. Те саме зробив Давид і з усіма аммонськими містами. І повернувся Давид і все військо в Єрусалим.
4Потім почалась війна з філістимлянами в Гезері. Тоді Сібхай з Хушу побив Сіппая, одного з нащадків рефаїв і вони упокорились.
5І знову була війна з філістимлянами, й Елханан, син Яіра, побив Лахмія, брата Голіата, з Гату, що в нього ратище списа було, як навій ткацький.
6Потім була ще битва в Гаті. Там був один високий на зріст чоловік, що в нього було по шість пальців, усіх 24. І він так само був з потомків рефаїв.
7Він брав на кпини Ізраїля, але Йонатан, син Шіми, Давидового брата, розбив його.
8Це були ті, що походили від Рафи в Гаті; вони згинули від руки Давида та від руки слуг його.

21. Перепис народу за Давида 1-6; пошесть 7-17; спорудження жертовника 18-30

1Сатана піднявся на Ізраїля й спонукав Давида зробити перепис ізраїльтян.
2Давид сказав Йоавові та старшинам над народом: “Ідіть, перелічіть ізраїльтян від Версавії до Дану, і подайте мені, щоб я знав їх число.”
3Та Йоав відповів: “Нехай Господь помножить свій народ у сто разів більше, ніж його є. Чи не всі ж вони, мій пане, царю, слуги мого пана? Навіщо ж вимагає цього мій пан? Навіщо цей гріх має впасти на Ізраїля?”
4Та царське слово взяло гору над Йоавом, і Йоав вийшов, обійшов усього Ізраїля й повернувся в Єрусалим.
5І як Йоав подав число переписаного народу, виявилося, що всіх ізраїльтян було 1100000 чоловік, здатних орудувати мечем, а юдеїв 470000 чоловік, спроможних до меча.
6Левітів же та веніяминян він не полічив між ними, бо царський наказ був Йоавові осоружний.
7Не довподоби був Богові цей учинок, і він покарав Ізраїля.
8Тому Давид сказав до Бога: “Тяжко я згрішив, зробивши це! Та тепер прости, благаю, провину твоєму слузі, бо я вчинив річ нерозумну.”
9А Господь так сказав до Гада, Давидового видющого:
10“Іди й скажи Давидові: Так говорить Господь: Три речі ставлю перед тобою; вибирай собі одну з них, і я пошлю її на тебе.”
11Прийшов Гад до Давида й сказав йому: “Так говорить Господь: – Вибирай собі:
12або три роки голоду, або три місяці вганятимуть за собою твої противники, і меч твоїх ворогів досягатиме тебе; або ж три дні Господній меч і пошесть будуть у краю, і ангел Господній пустошитиме по всьому краю Ізраїля. Тож розваж, що мені відповісти тому, хто послав мене.”
13Тоді Давид промовив до Гада: “Дуже мені скрутно, але ліпше мені впасти в руки Господні, велике бо над міру його милосердя, аніж потрапити в людські руки.”
14І зіслав Господь пошесть на Ізраїля, і вмерло ізраїльтян 7000 чоловік.
15І послав Бог ангела в Єрусалим, щоб вигубити його. Та як він почав уже вигублювати, подивився Господь, зглянувся на лихо і сказав ангелові смерти: “Досить уже! Опусти твою руку!” Ангел же Господній стояв саме над током Орнана євусія.
16Давид підвів очі й побачив ангела Господнього, що стояв між землею та небом з голим мечем у руці, спрямованим проти Єрусалиму; і впав Давид і старшини, вкриті веретищами, обличчям до землі.
17І промовив Давид до Бога: “Чи то ж не я повелів перелічити народ? Я, я согрішив; я, пастух, я вчинив зло! Але оці овечки що зробили? Господи, Боже мій! Нехай твоя рука спаде на мене й на дім мого батька, а не на народ твій йому на погибель.”
18Тоді ангел Господній повелів Гадові, щоб він сказав Давидові прийти та поставити жертовник Господеві на току Орнана євусія.
19І пішов Давид, за словом, яке Гад сказав був іменем Господнім.
ангела; з ним були чотири його сини, що поховались.
20Орнан же, що саме тоді молотив пшеницю, повернувся й побачив ангела; з ним були чотири його сини, що поховались.
21Давид підійшов до Орнана. Орнан же глянув і, побачивши Давида, вийшов з току й вклонився Давидові обличчям до землі.
22Давид сказав Орнанові: “Дай мені те місце, що на ньому тік; я збудую на ньому жертовник Господеві; яка ціна йому, за таку віддай його мені, щоб припинилася пошесть у народі.”
23А Орнан Давидові: “Бери лишень собі! Нехай мій пан і цар робить, що йому довподоби! От я даю і вола на всепалення, й молотильне знадіб’я на дрова, й пшеницю на офіру; все це дармо даю.”
24Але цар Давид сказав Орнанові: “Ні, я хочу купити за повну ціну, бо не буду я приносити Господеві того, що тобі належить, і не буду приносити всепалення з дарованого.”
25І Давид дав Орнанові за те місце золота вагою 600 шеклів.
26Поставив Давид там жертовник Господеві й приніс усепалення та мирні жертви; і візвав до Господа, і він вислухав його й послав вогонь з неба на жертовник усепалення.
27Господь повелів ангелові, і цей вклав свій меч назад у піхву.
28У той час, як побачив Давид, що Господь вислухав його на току Орнана євусія, приніс там жертви.
29Намет же Господній, що спорудив був Мойсей у пустині, і жертовник усепалення були в той час на узвишші в Гівеоні,
30але Давид не мав відваги піти туди, щоб шукати ласки в Бога, бо був переляканий мечем ангела Господнього.

22. Давид і будова святині

1Тому й постановив Давид: “Тут буде дім Господа Бога, тут жертовник на всепалення Ізраїлеві.”
2Звелів Давид зібрати чужинців, що пробували в Ізраїльській землі, і поставив каменярів лупати й тесати каміння на будову Божого дому.
3Давид наготував також багато заліза на цвяхи, на стулки до дверей та на скоби, і стільки міді, що й не зважити.
4І кедрини безліч, бо сидонці й тирійці достачали Давидові силу кедрини.
5Давид думав собі: “Мій син Соломон ще молодий, слабкий хлопчина, а храм, що його треба збудувати Господеві, повинен бути величавий, знаний і славний по всіх краях; оце ж почну я споготовлювати для нього.” І багато наготував Давид перед своєю смертю.
6Він покликав Соломона, свого сина, і заповів йому збудувати храм Господеві, Богові Ізраїля.
7Сказав Давид Соломонові: “Сину мій! У мене було на думці самому збудувати храм для імени Господа, Бога мого,
8але надійшло до мене таке слово Господнє: Ти пролив багато крови й вів великі війни; ти не збудуєш храм моєму імені, бо ти пролив силу крови на землю перед моїм обличчям.
9Ось народиться у тебе син; він буде людина тиха; і я дам йому спокій від усіх його ворогів навкруги, тому Соломон буде його ім’я, і я дам Ізраїлеві мир та спокій за його часів.
10Він збудує дім моєму імені; він буде мені сином, а я буду йому батьком і зміцню престол його царства над Ізраїлем повіки. –
11А тепер, сину мій, нехай Господь буде з тобою і нехай тобі щаститься, щоб ти збудував дім Господеві, Богові твоєму, як він говорив про тебе.
12Нехай Господь дасть тобі розвагу й розум, коли настановить тебе над Ізраїлем стерегти закон Господа, Бога твого.
13Тоді ти й будеш щасливий, коли пильно виконуватимеш накази й закони, що Господь заповідав Мойсеєві про Ізраїля. Будь сміливий і мужній, не бійся й не тривожся!
14Ось я, у своїй бідноті, наготував для Господнього дому 100000 талантів золота та 1000000 талантів срібла, а міді й заліза так багато, що й ваги нема їм. Дерева й каміння я також наготував, а ти додай до них ще більше.
15Маєш безліч робітників: каменярів, каменотесів та теслів і всяких здатних до різної роботи.
16Золоту, сріблу, міді та залізу нема й ліку; починай, отже, і роби. Нехай Господь буде з тобою!”
17Давид повелів ще й усім князям ізраїльським допомагати його синові Соломонові:
18“Чи не з вами ж Господь, Бог ваш, що дав вам скрізь спокій? Він бо видав мені в руки мешканців краю, і край підбито Господеві та його народові.
19Схиліте ж тепер ваше серце й душу вашу, щоб шукати Господа, Бога вашого. Візьмітеся й збудуйте святиню Господа Бога, щоб перенести ковчег Господнього союзу та святий посуд Божий у храм, що має бути збудований для імени Господнього.”

23. Перелік левітів 1-23; завдання левітів 24-32

1Коли Давид постарівся й нажився доволі, то настановив царем над Ізраїлем сина свого Соломона.
2Тоді він зібрав усіх ізраїльських князів, священиків і левітів.
3Левітів від 30 років і вище було полічено, і було їх 38000, голова в голову.
4З них призначив 24000 до служби в Господньому храмі, 6000 за писарів та суддів,
5за дверників 4000, а 4000 до хвали Господа на приладах для гудьби, зроблених для цього.
6Давид розділив їх на черги за синами Леві: Гершоном, Кегатом та Мерарі.
7Гершонії: Ладан та Шімеї.
8Сини Ладана: перший Єхієл, Зетам та Йоіл – троє.
9І троє синів Шімеї: Шеломіт, Хазієл та Гаран. Вони були голови в родинах Ладана.
10Сини Шімеї: Яхат, Зіза, Єуш та Верія. Це сини Шімеї, четверо.
11Яхат був головним, Зіза – другим; Єуш та Верія мали небагато дітей і тому їхній батьківський дім становив лиш одну чергу.
12Сини Кегата: Амрам, Іцгар, Хеврон та Узієл, четверо.
13Сини ж Амрама: Арон та Мойсей. Арон був відлучений, щоб посвячувати пресвяті речі, сам він і сини його, повіки, щоб палити кадило перед Господом, щоб його хвалити й благословляти іменем його повсякчасно.
14Мойсей же, чоловік Божий, та його сини були полічені разом з коліном Леві.
15Сини Мойсея: Гершом та Еліезер.
16Син Гершома, перший – Шевуел.
17Син же Еліезера, перший – Рехавія; і не було других синів в Еліезера, а в Рехавії було дуже багато синів.
18Син Іцгара, перший – Шеломіт.
19Сини Хеврона: перший Єрія, другий Амарія, третій Яхзіел та четвертий Єкамам.
20Сини Узієла: перший Міха, а другий Їшія.
21Сини Мерарі: Махлі та Муші. Сини Махлі: Єлеазар та Кіш.
22Єлеазар помер, і не було в нього синів, а тільки дочки; їх побрали собі сини Кіша, брати їхні.
23Сини Муші: Махлі, Едер та Єрімот, троє.
24А це сини Леві, за їхніми батьківськими домами, голови родин, за їх переписом, за числом імен, поголовно, що робили діло служби в домі Господньому, від 20 років і вище.
25Бо Давид сказав: “Господь, Бог Ізраїля, дав спокій своєму народові й житиме в Єрусалимі ввесь час.
26І левітам не треба буде переносити намет та всякий посуд до служби в ньому.”
27Це на останній наказ Давида число синів Леві полічено від 20 років і вище.
28Вони стояли при синах Арона для служби в домі Господньому, в дворах і в кімнатах, щоб наглядати за чистотою всілякого святого посуду та за роботою при службі в домі Божому,
29за хлібом покладання, за питльованою мукою на офіри, за неквашеним хлібом, за пательнями, за печивом та за всякою мірою обсягу та довжини.
30Вони мали також ставати щоранку, щоб славити й хвалити Господа, а так само щовечора;
31і щоб приносити всепалення Господеві – щосуботи, що нового місяця й щосвята, за числом та за установою, що їм приписані, повсякчасно перед Господом;
32та й мали пильнувати намет зборів і святиню, допомагати синам Арона, своїм братам, при службі в домі Господньому.

24. Священичі черги при богослужбах 1-19; інші роди левітів 20-31

1Сини Арона теж були поділені на черги. Сини Арона: Надав, Авігу, Єлеазар та Ітамар.
2Але що Надав та Авігу померли раніше, ніж їхній батько, а синів у них не було, то священиками були Єлеазар та Ітамар.
3Давид за допомогою Цадока, з синів Єлеазара, та Ахімелеха, з синів Ітамара, розділив їх на черги за їхньою службою.
4Але виявилося, що між синами Єлеазара було більше голів над родинами, ніж між синами Ітамара, тож поділили їх так: із синів Єлеазара 16 голів над родинами, а 8 з синів Ітамара.
5Розділили ж їх жеребами, одних і других, бо князі в святині й князі Божі були із синів Єлеазара і з синів Ітамара.
6Записував же їх Шемая, син Натанаїла, писар з-поміж левітів, при цареві, при князях, при священикові Цадокові, при Ахімелехові, синові Евіятара, та при головах священицьких і левітських родин; одну родину з потомків Єлеазара вибрано жеребом і одну родину з потомків Ітамара.
7Перший жереб випав на Єгояріва, другий на Єдаю,
8третій на Харіма, четвертий на Сеоріма,
9п’ятий на Малкію, шостий на Міяміна,
10сьомий на Гаккоца, восьмий на Авію,
11дев’ятий на Єшуа, десятий на Шеханію,
12одинадцятий на Еліяшіва, дванадцятий на Якима,
13тринадцятий на Хуппу, чотирнадцятий на Єшевава,
14п’ятнадцятий на Білгу, шістнадцятий на Іммера,
15сімнадцятий на Хезіра, вісімнадцятий на Гапіцеца,
16дев’ятнадцятий на Петахію, двадцятий на Єзекиїла,
17двадцять перший на Яхіна, двадцять другий на Гамула,
18двадцять третій на Делаю, двадцять четвертий на Маазію.
19Це їхні черги при службі, як вони входили в дім Господній за постановою Арона, їхнього предка, як заповідав йому Господь, Бог Ізраїля.
20А щодо решти синів Леві, то вони були: з синів Амрама – Шуваел; із синів Шуваела – Єхдея;
21від Рехавії: з синів Рехавії – перший Їшія;
22від іцгаріїв Шеломот; із синів Шеломота Яхат.
23Сини Хеврона: перший Єрія, другий Амарія, третій Яхзіел, четвертий Єкамам.
24Син Узіела був Міха; з синів Міхи – Шамір.
25Брат Міхи – Їшія; з синів Їшії – Захарія.
26Сини Мерарі: Махлі та Муші; Яазія теж був його син.
27Сини Мерарі, через Яазію, його сина: Шогам, Заккур та Іврі.
28Від Махлі – Єлеазар; у цього не було синів.
29Від Кіша – син Кіша: Єрахмаел.
30Сини Муші: Махлі, Едер та Єрімот. Це сини левітів за їхніми батьківськими родинами.
31Вони теж кидали жереб так само, як їхні брати, сини Арона при цареві Давидові, при Цадокові та Ахімелехові й при головах священицьких та левітських родин: голова над родиною так само, як менший його брат.

25. Переписи співаків

1Давид та військові начальники відлучили синів Асафа, Гемана та Єдутуна, що, як пророки, грали на цитрах, гарфах та цимбалах. А це спис людей, приділених до діла у своїй службі:
2з синів Асафа: Заккур, Йосиф, Нетанія та Азарела, сини Асафа, під проводом Асафа, що, як і пророки, грав на царський наказ.
3Від Єдутуна, сини Єдутуна: Годолія, Іцрі, Ісая, Хашавія та Маттатія, шестеро під проводом свого батька Єдутуна, що, як і пророки, грав на цитрі на славу й хвалу Господеві.
4Від Гемана, сини Гемана: Буккія, Маттанія, Узіел, Шевуел, Єрімот, Хананія, Ханані, Еліята, Гіддалті, Ромамті, Езер, Йошвекаша, Маллоті, Готір та Махзіот.
5Усі ці сини Гемана, царського видющого в ділах Божих, щоб звеличувати його могутність. Бог дав Геманові 14 синів і 3 дочки.
6Усі вони під проводом свого батька співали в Господньому домі з цимбалами, гарфами та цитрами при службі в Божому домі; під проводом царя були Асаф, Єдутун та Геман.
7Було їх разом з їхніми братами, вивченими співаками перед Господом, разом усіх мистців – 288.
8Вони також кинули жереб для служби; молодий нарівні з дорослим, учитель нарівні з учнем.
9Перший жереб упав на сина Асафа, Йосифа; другий на Годолію, на нього самого, на його братів та його синів, 12 – усього.
10Третій на Заккура з його синами та його братами, 12 – усього.
11Четвертий на Іцрі з його синами та його братами, 12 -усього.
12П’ятий на Нетанію з його синами та його братами, 12 – усього.
13Шостий на Буккію з його синами та його братами, 12 – усього.
14Сьомий на Єзарелу з його синами та його братами, 12 – усього.
15Восьмий на Ісаю з його синами та його братами, 12 – усього.
16Дев’ятий на Маттанію з його синами та його братами, 12 – усього.
17Десятий на Шімеї з його синами та його братами, 12 – усього.
18Одинадцятий на Азарела з його синами та його братами, 12 – усього.
19Дванадцятий на Хашавію з його синами та його братами, 12 – усього.
20Тринадцятий на Шуваела з його синами та його братами, 12 – усього.
21Чотирнадцятий на Маттатію з його синами та його братами, 12 – усього.
22П’ятнадцятий на Єремота з його синами та його братами, 12 – усього.
23Шістнадцятий на Хананію з його синами та його братами, 12 – усього.
24Сімнадцятий на Йошвекашу з його синами та його братами, 12 – усього.
25Вісімнадцятий на Ханані з його синами та його братами, 12 – усього.
26Дев’ятнадцятий на Маллоті з його синами та його братами, 12 – усього.
27Двадцятий на Еліяту з його синами та його братами, 12 – усього.
28Двадцять перший на Готіра з його синами та його братами. 12 – усього.
29Двадцять другий на Гіддалті з його синами та його братами, 12 – усього.
30Двадцять третій на Махзіота з його синами та його братами, 12 – усього.
31Двадцять четвертий на Ромамті Езена з його синами та його братами, усього 12.

26. Вартові дверей 1-19; наглядачі у святині 20-28; управління нею 29-32

1До черг одвірних, з корахіїв, належав Мешелемія, син Кораха, з синів Асафа.
2У Мешелемії були сини: перворідний Захарія, другий Єдієл, третій Зевадія, четвертий Ятнієл,
3п’ятий Елам, шостий Єгоханан, сьомий Еліоенай.
4В Оведедома були сини: перворідний Шемая, другий Єгозавад; третій Йоах, четвертий Сахар, п’ятий Натанаїл,
5шостий Аммієл, сьомий Іссахар, восьмий Пеултай, бо Бог благословив його.
6У його сина Шемаї народилися сини, що були начальниками в домі свого батька, були бо здібні.
7Сини Шемаї: Отні, Рефаел, Овид, та сини Елзавада, мужі здібні, Елігу й Семахія.
8Усі вони з синів Оведедома; вони й їхні сини й їхні брати – мужі здібні, до служби придатні; їх було 62 в Оведедома.
9У Мешелемії було 18 синів та братів, мужів здібних.
10У Хоси, з синів Мерарі, були сини: Шімрі, головний, хоч він не був перворідним, та батько поставив його головним;
11другий Хілкія, третій Тевалія, четвертий Захарія; 13 усіх синів та братів було в Хоси.
12Цим чергам воротарів, тобто начальникам мужів, були доручені сторожі, як і їхнім братам, щоб служити в домі Господньому.
13Вони, так малий, як і великий, кинули жереби, за своїми батьківськими родинами на кожну браму.
14І випав жереб на схід – Шелемії; і на Захарію, його сина, розумного порадника, кинули жереб і випав йому жереб на північ.
15Оведедомові – на південь, а його синам – комори.
16Хосі – на захід, коло брами Шаллехет, де дорога йде вгору та де сторожа проти сторожі.
17На схід стояло щодня по шість, на північ щодня по чотири, і на південь щодня по чотири, а коло комор по два.
18Коло Парвару, на захід, чотири при дорозі і два коло Парвару.
19Це черги воротарів із синів Кораха та синів Мерарі.
20Левіти, їхні брати, що наглядали над скарбами дому Божого й над скарбами з святих речей були:
21сини Ладана, тобто потомки Гершона, від Ладана, голови батьківських домів Ладана гершонія, Єхієл.
22Сини ж Єхієла: Зетам та його брат Йоіл були над скарбами Господнього дому.
23З амраміїв, іцгаріїв, хевроніїв, узієліїв,
24Шевуел син Гершома, сина Мойсея, був головним над скарбами,
25а з його братів, від Еліезера: Рехавія його син; Ісая його син; Йорам його син; Зіхрі його син, та Шеломіт його син.
26Цей Шеломіт та його брат були над усіма скарбами з святих речей; їх присвятили були цар Давид, голови батьківських домів, тисячники, сотники та військові начальники;
27вони їх присвятили з військової здобичі на утримання Господнього дому.
28Усе, що присвятив Самуїл, видющий, Саул, син Кіша, Авнер, син Нера, та Йоав, син Церуї, все присвячене було в руках Шеломіта та його братів.
29З іцгаріїв – Хананія та його сини були призначені для зовнішніх справ Ізраїля як правителі та судді.
30З хевроніїв – Хашавія та його брати, мужі відважні – 1700 – мали догляд над Ізраїлем по цей бік Йордану, на захід, у всіляких Господніх ділах та царській службі.
31У хевроніїв, що їхнім головою був Єрія, – за родоводами їхніх батьківських домів – зроблено сорокового року Давидового царювання перегляд, і знайшлись у них мужі відважні, в Язері гілеадському, –
32та й у їхніх братів, людей здібних; а було їх 2700 голів над родинами, їх настановив цар Давид над рувимлянами, гадіями та над половиною коліна Манассії, у всіх ділах Божих та в усіх справах царських.

27. Давидові урядовці 1-15; родоначальники 16-22; перепис населення 23-24; управління царським майном 25-31; царські радники 32-34

1Оце сини Ізраїля, за їхнім числом, голови батьківських домів, тисячники, сотники й урядовці, що за їхніми відділами служили цареві у всіх справах, приходячи й відходячи щомісяця, на всі місяці року; а було їх 24000 в кожному відділі.
2Над першим відділом, на перший місяць, був Їшбаал, син Завдієла: 24000 було в його відділі.
3Він був із синів Переца, голова над усіма військовими начальниками, на перший місяць.
4Над відділом другого місяця був Єлеазар, син Додая ахохія; на чолі його відділу був начальник Міклот; 24000 було в його відділі.
5Начальником третього війська, на третій місяць, був Беная, син Єгояди священика; 24000 було в його відділі.
6Цей Беная був одним із тридцятьох хоробрих і голова над тридцятьма, і в його відділі був Амінадав, його син.
7Четвертий, на четвертий місяць, був Азаел, брат Йоава, а по ньому Зевадія, його син; 24000 було в його відділі.
8П’ятий, на п’ятий місяць, був начальник Шамгут зерахій; 24000 було в його відділі.
9Шостий, на шостий місяць, був Іра, син Ікеша, з Текоа; 24000 було в його відділі.
10Сьомий, на сьомий місяць, був Хелец пелоній, із синів Ефраїма; 24000 було в його відділі.
11Восьмий, на восьмий місяць, був Сібхай з Хушу, з роду Зераха; 24000 було в його відділі.
12Дев’ятий, на дев’ятий місяць, був Авієзер з Анатоту, з роду Веніямина; 24000 було в його відділі.
13Десятий, на десятий місяць, був Маграй з Нетофи, з роду Зераха; 24000 було в його відділі.
14Одинадцятий, на одинадцятий місяць, був Беная з Піратону, з синів Ефраїма; 24000 було в його відділі.
15Дванадцятий, на дванадцятий місяць, був Хелдай з Нетофи, з роду Отнієла; 24000 було в його відділі.
16На чолі ж колін Ізраїля були: у рувимлян, як начальник, Еліезер, син Зіхрі; у симеоніїв Шефатія, син Маахи;
17у Леві Хашавія, син Кемуела; в Арона Цадок;
18у Юди Еліяв, з братів Давида; в Іссахара Омрі, син Михаїла;
19у Завулона Ішмая, син Овдії; у Нафталі Єрімот, син Асрієла;
20у синів Ефраїма Осія, син Азазії; у половини коліна Манассії Йоіл, син Педаї;
21у половини коліна Манассії в Гілеаді Їддо, син Захарії; у Веніямина Яазієл, син Авнера;
22у Дана Азарел, син Єрохама. Це князі над колінами Ізраїля.
23Давид не перелічив тих, що їм було нижче від двадцятьох років, бо Господь сказав, що намножить Ізраїля, наче зір небесних.
24Йоав, син Церуї, заходився, було, робити перепис, та не закінчив: бо через те був гнів Божий на Ізраїля, і перепис той не був записаний у літописну книгу царя Давида.
25Над царськими скарбами був Азмавет, син Адієла; а над запасами в краю, в містах, по селах та в баштах – Йонатан, син Уззії.
26Над сільськими робітниками, що порали землю, – Езрі, син Келува.
27Над виноградниками – Шімеї з Рами, а над пивницями у виноградниках – Завді з Шефаму.
28Над маслинами та смоківницями, що в Шефелі, Ваал-Ханан із Гедеру, а над запасами олії – Йоас.
29Над товаром, що пасся в Шароні, – Шітрай з Шарону, а над товаром у долинах – Шафат, син Адлая.
30Над верблюдами – Овіл, ізмаїльтянин, а над ослицями – Єхдея з Мероноту.
31Над вівцями – Язіз агарянин. Усі ці були управителями майна в царя Давида.
32Йонатан, Давидів дядько, був дорадником; з нього був чоловік мудрий і письменний, а Єхієл, син одного хахмонія, був при царських дітях.
33Ахітофел був теж дорадником царя, а Хушай аркій – другом царя;
34а по Ахітофелеві Єгояда, син Бенаї, та Евіятар. Йоав був начальником війська в царя.

28. Остання воля Давида 1-8; нагадка Соломонові 9-10; начерк святині 11-19; ще одна нагадка Соломонові 20-21

1Давид зібрав у Єрусалимі всіх ізраїльських князів, старшин над Колінами, начальників над відділами, що були на службі в царя, тисячників, сотників, управителів усього майна й скоту, що належав цареві та його синам, разом із скопцями, – хоробрих витязів та всіх відважних.
2Став тоді цар Давид на ноги і промовив: “Послухайте мене, браття мої й мій народе! Було в мене на думці збудувати дім спочинку для ковчегу Господнього союзу й підніжок під ноги Бога нашого і я наготував, що треба до будування.
3Але Бог мені сказав: Не ти збудуєш дім моєму імені, бо ти людина войовнича й проливав кров.
4Однак же Господь, Бог Ізраїля, вибрав мене з усього дому мого батька, щоб я був царем над Ізраїлем повіки; бо він вибрав Юду князем, а в домі Юди – дім мого батька, а з-поміж синів мого батька сподобив настановити мене царем над усім Ізраїлем;
5а з-поміж усіх моїх синів, – бо багато синів дав мені Господь, – вибрав він Соломона, мого сина, щоб сидів на престолі Господнього царства, над Ізраїлем.
6І сказав мені: Соломон, син твій, збудує мені дім і мої двори, бо я вибрав його собі за сина й буду йому батьком;
7я утривалю царство його навіки, якщо він буде пильно виконувати мої заповіді та мої постанови, як до цього дня.
8Отож перед усім Ізраїлем, громадою Господньою, і вслух Бога нашого говорю я вам: Бережіть, пильнуйте всі заповіді Господа, Бога вашого, щоб вам володіти цією доброю землею й залишити й після себе в спадщину своїм дітям навіки.
9І ти, Соломоне, сину мій, знай Бога твого батька й служи йому щирим серцем та покірною душею, бо Господь вивідує всі серця й знає усі скриті думки. Коли шукатимеш його, то знайдеш, а коли покинеш його, то й він відкине тебе назавжди.
10Гляди ж: Господь вибрав тебе. щоб ти збудував дім на святиню. Будь, отже, мужнім і роби це!”
11І передав Давид Соломонові, синові своєму, начерк притвору, храму його, його скарбниць, його верхніх світлиць, його внутрішніх кімнат, місце прощання,
12і начерк усього, що був обдумав: дворів дому Господнього, усіх кімнат навкруги для скарбниць дому Божого й для скарбниць на присвячені речі,
13для священицьких та левітських черг, для всякої роботи при службі в домі Господнім та для всілякого посуду, що вживано його в домі Господнім.
14Він установив вагу золота для всіх золотих речей при кожній службі, і вагу срібла для всіх срібних речей при кожній службі;
15вагу для всіх золотих ліхтарів та їхніх золотих лямп, визначивши вагу для кожного ліхтаря та його лямп; вагу для срібних ліхтарів, для кожного ліхтаря та його лямп, згідно з призначенням кожного ліхтаря;
16і вагу золота на столи для хлібів появлення, на кожний стіл, і срібла на срібні столи;
17на вилки, умивальниці й кропильниці зо щирого золота, і на золоті чаші, по вазі кожної чаші, і на срібні чаші, по вазі кожної чаші.
18і на жертовник для палення кадила з литого золота, за вагою, і на подобу колісниці з золотими херувимами, що простягали крила й покривали ковчег Господнього союзу.
19Усе це, всі роботи, що були в начерку, показав йому в записі, що був від Господа.
20Тоді Давид сказав до свого сина Соломона: “Будь мужній і сильний! Берись до діла! Не бійсь і не лякайсь, бо Господь Бог, Бог мій, з тобою! Він не полишить тебе й не покине тебе, доки не закінчиш усієї роботи на службу дому Господньому.
21Ось черги священиків та левітів до всякої служби при домі Божому. Маєш до всякої роботи різних охочих людей, здатних до всякого діла; так начальники, як і ввесь народ, готові на всі твої накази.”

29. Видатки Давидові на будову святині 1-5; пожертви князів 6-9; Давидова молитва 10-19; коронування Соломона 20-25; джерела до історії Давида 26-30

1Мовив цар Давид до всієї громади: “Соломон, син мій, що його одного вибрав Бог, ще молодий, слабкий хлопчина, а діло це велике, бо йдеться про палац не для людини, а для Господа Бога.
2Що було в мене сили, наготував я для дому Бога мого: золота на золотий посуд, срібла на срібний посуд, міді на мідний, заліза на залізний, дерева на дерев’яний, ониксового каміння вставного каміння, малахіту, смугнастого каміння й всякого дорогоцінного каміння та силу мармуру.
3До того – в моїй любові до дому Бога мого – є ще в мене власний скарб золота й срібла, і його я даю на дім Бога мого, окрім усього того, що я приготував для святого дому:
4три тисячі талантів золота, золота офірського, та 7000 талантів щирого срібла на облицювання стін у домах,
5щоб було золоте, що має бути золотим, і срібне, що має бути срібним, і на всілякі вироби мистецьких рук. А тепер чи не схоче ще хтось жертвувати добровільно для Господа?”
6І почали жертвувати добровільно голови над родинами, начальники над колінами Ізраїля, тисячники, сотники й високі царські службовці.
7Дали вони на будову дому Божого: золота – 5000 талантів та 10000 даріїв, срібла – 10000 талантів, міді – 18000 талантів, а заліза – 100000 талантів.
8У кого було дорогоцінне каміння, той віддав його до скарбниці дому Господнього, на руки Єхієла гершонія.
9І радів народ, що вони розщедрились. бо жертвували вони Господеві від щирого серця, і цар Давид теж був вельми врадуваний.
10Тоді Давид благословив Господа перед усією громадою. Давид промовив: “Благословен, о Господи, Боже Ізраїля, батька нашого, по віки вічні!
11Твоя, о Господи, велич, сила, слава, вічність і пишнота, бо все, що на небі й на землі, твоє! Тобі, о Господи, належить царство! Ти вищий над усе як Владика!
12Багатство й слава – від тебе. Ти усім володієш; у твоїй руці сила й могутність, у твоїй руці – зробити кожного великим, сильним.
13Тому, о Боже наш, тепер ми тебе прославляємо і хвалимо твоє преславне ім’я.
14Бо хто я й хто народ мій, що ми удостоїлися таких щедрих дарів? Усе бо від тебе, і з твоєї руки те, що ми тобі дали;
15ми бо чужинці й приходні перед тобою, як і всі батьки наші; неначе тінь, життя наше на землі, і нічого сталого немає.
16Господи, Боже наш! Усі оці достатки, що ми наготували для будови дому тобі, твоєму святому імені, воно з твоєї руки й усе твоє.
17Знаю, Боже мій, що ти вивідуєш серце й щирість любиш; я від щирого серця пожертвував усе це, а тепер бачу, що й народ твій, що оце тут, радо жертвує тобі.
18Господи, Боже Авраама, Ісаака й Ізраїля, батьків наших! Збережи довіку цю добру настанову в серці твого народу й спрямуй їхнє серце до тебе.
19А Соломонові, моєму синові, дай серце праве, щоб пильнував твої заповіді, твої накази й твої постанови та щоб зробив усе й збудував палац, що для нього я все приготував.”
20Потім Давид сказав до громади: “Славіте Господа, Бога вашого!” І вся громада славила Господа, Бога батьків своїх, і припала та поклонилась Господеві й цареві.
21І принесли Господеві жертви; а другого дня принесли всепалення Господеві: 1000 бичків, 1000 баранів, 1000 ягнят з їхніми ливними жертвами й безліч жертв за всього Ізраїля.
22І вони їли та пили перед Господом того дня з великими радощами, і вдруге окликнули царем Соломона, Давидового сина, та й помазали його в ім’я Господнє на князя, а Цадока на священика.
23І сів Соломон на Господньому престолі як цар замість Давида, свого батька, і щастило йому, і ввесь Ізраїль корився йому.
24Всі князі, всі вельможі й усі сини царя Давида піддались цареві Соломонові.
25Господь звеличав вельми Соломона перед очима Ізраїля й дав йому славу царства, якої не мав перед ним ні один цар в Ізраїлі.
26Отак Давид, син Єссея, царював над Ізраїлем.
27Часу царювання його над Ізраїлем було 40 років; у Хевроні царював він 7 років, а в Єрусалимі царював 33 роки.
28І помер у щасливій старості, нажившись на світі в багатстві й славі, а Соломон, син його, став царем замість нього.
29Дії царя Давида, від перших до останніх, записані в записках видющого Самуїла, в записках пророка Натана й у записках видющого Гада,
30а так само все його царювання й усі його подвиги й пригоди, що трапились були з ним, з Ізраїлем та з усіма царствами в інших краях
.

 

Попередня книга (“ІІ Книга Царів”)  Наступна книга (“ІІ Хроніка”)