Євангелія від Івана 1:1-17

1Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було – Бог. 2З Богом було воно споконвіку. 3Ним постало все, і ніщо, що постало, не постало без нього. 4У ньому було життя, і життя було – світло людей. 5І світло світить у темряві, і не пойняла його темрява. 6Був чоловік, посланий Богом, ім’я йому – Іван. 7Прийшов він свідком – свідчити світло, щоб усі з-за нього увірували. 8Не був він світло – був лише, щоб свідчити світло. 9Справжнє то було світло – те, що просвітлює кожну людину. Воно прийшло у цей світ. 10Було у світі, і світ ним виник -і світ не впізнав його. 11Прийшло до своїх, – а свої його не прийняли. 12Котрі ж прийняли його – тим дало право дітьми Божими стати, які а ім’я його вірують; 13які не з крови, ані з тілесного бажання, ані з волі людської, лише – від Бога народилися. 14І Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми славу його бачили – славу Єдинородного від Отця, благодаттю та істиною сповненого. 15Свідчить про нього Іван, і проголошує, промовляючи: «Ось той, про кого я говорив: Той, що йде за мною, існував передо мною, був раніше за мене.» 16Від його повноти прийняли всі ми – благодать за благодать. 17Закон бо був даний від Мойсея, благодать же й істина прийшла через Ісуса Христа.