Євангелія від Івана 3:22-33

22Після того вирушив Ісус із своїми учнями у край Юдейський і перебував там із ними, і христив. 23А й Іван христив – в Еноні біля Салиму, бо там води було багато, тож приходили туди і христилися. 24Ще бо Івана не посаджено у в’язницю. 25Отож знялася суперечка між Івановими учнями та одним юдеєм – про очищення. 26Прийшли вони до Івана та й кажуть йому: «Учителю, отой, що був із тобою по той бік Йордану й що про нього свідчив ти, – он він христить, та й усі до нього йдуть.» 27Іван же у відповідь промовив: «Не може людина щось приймати, коли не дано воно їй із неба. 28Самі ж свідчите мені, що я казав: Не Христос я, лише послано мене поперед нього. 29У кого молода, той і молодий. Дружба ж молодого, що стоїть та й слухає, вельми на голос молодого радіє. Отака й моя радість, що оце сповнилося! 30Йому треба рости, мені ж маліти. 31Хто з висоти приходить, той – над усіма. Хто з землі, той земний, той і говорить по-земному. А хто з неба приходить – над усіма той. 32Що бачив і що чув, про те він свідчить, та свідоцтва його ніхто не бере до уваги. 33Хто прийняв його свідоцтво, той ствердив, що Бог правдивий.