Євангелія від Івана 6:5-14

5Підвівши ж очі й побачивши, що сила людей іде до нього, каже до Филипа:«Де хліба нам купити, щоб оцим дати їсти?» 6Мовив же так, іспитуючи його, знав бо сам, що має робити. 7Озвався ж до нього Филип: «Хліба й за двісті динаріїв не вистачило б, аби кожному з них хоч трохи припало.» 8Але говорить до нього один з учнів, Андрій, брат Симона Петра: 9«Є тут один хлопчина; він має п’ять ячмінних хлібів ще й дві риби. Та що це на таку многоту!» 10І мовив Ісус: «Веліте людям сісти.» Було ж багато трави на тому місці. Отож посідали чоловіки – числом тисяч із п’ять. 11І взяв Ісус хліби й, воздавши хвалу, розподілив серед тих, що сиділи; так само й риби: скільки хотіли. 12Коли ж вони наситилися, то мовив до своїх учнів: «Зберіть кавалки, що позоставалися, щоб нічого не пропало.» 13Отож зібрали – і наповнили дванадцять кошів куснями ячмінного хліба, які залишилися були в тих, що їли. 14Люди ж, побачивши чудо, яке сподіяв Ісус, заговорили: «Це справді той пророк, що має прийти у світ.»