Євангелія від Івана 7:1-13

1І по тому ходив Ісус Галилеєю; він не хотів більше ходити Юдеєю, бо юдеї бажали убити його. 2Наближалося ж юдейське свято Кучок. 3Отож мовили до нього брати його: «Йди таки в Юдею звідсіль: нехай і учні твої побачать діла, що їх ти робиш. 4Ніхто бо не чинить нічого тайно, коли сам явним бути бажає. Якщо ти таке робиш, то і яви себе світові.» 5Навіть і брати його, отже, не вірували в нього! 6Тоді Ісус відказав їм: «Ще мій час не надійшов, для вас же пора – завжди готова. 7Не може світ вас ненавидіти, – а мене він ненавидить, бо я свідчу проти нього, що діла його лихі. 8Тож ідіте ви на свято. Я на свято тепер не піду, бо не сповнився ще час мій.» 9Мовивши так до них, залишився у Галилеї. 10Та коли брати його пішли на свято, то й він так само пішов, однак не явно, а наче потай. 11Юдеї ж шукали його на святі, питалися: «Де він?» 12І говорили багато про нього люди між собою: одні твердили, що він добрий, а інші відказували: Ні, – він лише народ туманить. 13Однак ніхто не говорив про нього явно – зо страху перед юдеями.