Євангелія від Івана 7:14-30

14А як уже настала середина свята, увійшов Ісус у храм і почав навчати. 15І дивувались юдеї, примовлявши: «Як він знає Писання, не вчившися.» 16А Ісус озвався і мовив до них: «Моя наука не моя, а того, хто послав мене. 17Якщо хтось бажає його волю чинити, то і взнає він, чи наука ота від Бога, а чи я промовляю сам від себе. 18Хто говорить сам від себе, той слави власної шукає. Хто ж того слави шукає, який послав його, той правдивий, і немає неправди в ньому. 19Хіба не дав вам Мойсей закону? А ніхто з вас закон не виконує! Чого бажаєте мене вбити?» 20Озвався народ: «Чи ти навіжений? Хто тебе вбити бажає?» 21А Ісус їм у відповідь: «Одне зробив я діло, і ви всі дивуєтесь. 22Тим то дав вам Мойсей обрізання, – воно й не від Мойсея, лише від предків, – і ви обрізуєте чоловіка в суботу. 23Чоловік приймає обрізання в суботу, щоб не був закон Мойсея порушений, – ви ж нарікаєте на мене, що я в суботу цілу людину здоровою вчинив! 24Не судіте з вигляду зовнішнього – судіте справедливим судом!» 25Казали отож деякі з єрусалимлян: «Чи не той це, що бажають його вбити? 26Ось він говорить явно, і йому нічого не кажуть. Невже старшина і справді визнала, що він Христос? 27Та ми про нього знаємо, звідкіля він. А Христос коли прийде, то ніхто не знатиме, звідки він.» 28Отож Ісус промовив голосно, навчаючи у святині: «І мене знаєте, і знаєте, звідкіля я. Однак прийшов я не від себе самого, правдивий же той, хто послав мене, – а того ви не знаєте. 29Я ж його знаю, бо я від нього, і він мене послав.» 30Тим то й хотіли вони схопити його. Та ніхто не наклав рук на нього – не настала бо ще його година.