Євангелія від Івана 8:31-42

31І казав Ісус до тих юдеїв, які увірували в нього: «Коли ви перебуватимете в моїм слові, ви дійсно будете учнями моїми 32і спізнаєте правду, і правда визволить вас.» 33Ті йому й відказали: «Потомки ми Авраамові й не були ми ніколи невольниками ні в кого. Чого ж говориш: Визволитеся, мовляв?» 34Ісус же їм: «Істинно, істинно кажу вам: Кожен, хто гріх чинить – гріха невольник! 35Невольник не перебуває в домі повсякчас – повсякчас перебуває син. 36Тож коли Син вас визволить, то справді станете вільні. 37Знаю, що Авраамові ви по-томки. Бажаєте, однак, мене вбити, слово бо моє не має місця у вашому серці. 38Переказую я те, що бачив в Отця мого, а ви те робите, що чули у вашого батька.» 39Ті йому мовили у відповідь: «Авраам наш батько.» Каже ж їм Ісус: «Були б ви дітьми Авраамовими – чинили б ви діла Авраамові. 40Та ось тепер бажаєте вбити мене, чоловіка, який вам правду сказав, ту, що її від Бога вчув. Не робив так Авраам. 41Ви чините діла вашого батька.» «Ми не з розпусти вродились, – кажуть йому ті; один лише Отець у нас: Бог.» 42А Ісус їм: «Був би Бог ваш Отець, любили б ви мене, бо я вийшов від Бога і прийшов: не від себе самого прийшов, а він послав мене.