Євангелія від Івана 10:27-38

27Вівці мої голосу мого слухаються і я їх знаю: вони за мною слідують, 28і даю я їм життя вічне, і не пропадуть вони повіки, і ніхто не вирве їх із рук моїх. 29Отець мій, який мені їх дав, більший від усіх, і ніхто не вирве їх з рук Отця мого! 30Я і Отець – одно.» 31Юдеї знов ухопили за каміння, щоб каменувати його. 32Тоді мовив до них Ісус: «Багато добрих діл появив я вам від Отця мого. За котре з тих діл каменуєте ви мене?» 33А юдеї відповіли йому: «За добре діло ми тебе не каменуємо, але – за богохульство! За те, що, людиною бувши, Бога з себе робиш!» 34Озвався до них Ісус: «Хіба не написано в законі вашім: Я сказав: ви – боги? 35Коли закон, отже, богами тих зве, до кого слово Боже було, – а Писання годі усунути! – 36то до того, кого Отець освятив і у світ послав, говорите ви: Ти богохульство вирікаєш, – бо я сказав, що я – Син Божий? 37Не вірте мені, якщо я не роблю діл Отця мого! 38Коли ж роблю, то, мені не віривши, ділам бодай вірте, щоб спізнали ви й увірували, що Отець у мені, і я в Отці.»