Євангелія від Івана 12:1-18

1Шість день перед Пасхою прибув Ісус у Витанію, де перебував Лазар, якого воскресив був з мертвих. 2Там, отже, справили йому вечерю, і Марта прислуговувала; а й Лазар був серед тих, які разом з ним посідали до столу. 3Марія ж узяла літру мира з щирого нарду, вельми дорогого, помазала ноги Ісуса й обтерла їх волоссям своїм; і наповнився дім пахощами мира. 4Каже тоді один з його учнів, Юда Іскаріотський, що мав його зрадити: 5«Чому не продано це миро за триста динаріїв і не роздано бідним?» 6Сказав же так не тому, що піклувався про бідних, але тому, що був злодій: із скарбнички, яку тримав при собі, крав те, що туди вкидувано. 7Тож Ісус промовив: «Лиши її. На день мого похорону зберегла вона те миро. 8Бідних матимете з собою повсякчас, мене ж матимете не завжди.» 9Тим часом дізналася сила народу, що він там, то й посходились – не тільки Ісуса ради, а й щоб побачити Лазаря, якого він з мертвих воскресив. 10Тоді первосвященики ухвалили і Лазаря вбити, 11численні бо юдеї залишили їх із-за нього й увірували в Ісуса. 12Наступного дня сила людей, що прийшли на свято, зачувши, що Ісус іде в Єрусалим, 13узяли пальмове гілля й вийшли йому назустріч з окликами: «Осанна! Благо-словен той, хто йде в ім’я Господнє, ізраїльський цар!» 14І знайшовши осля, Ісус сів на нього, – як ото написано: 15Не страхайся, дочко Сіону, ось іде твій цар верхи на жереб’яті ослициному. 16Не збагнули того спершу його учні, але коли Ісус прославився, згадали вони, що то було написано про нього й що то з ним таке вчинено. 17Але й народ, що був при ньому, коли то він був викликав Лазаря з гробу та його з мертвих воскресив, – про те свідчив. 18Тим то, власне, народ і вийшов йому назустріч: довідався бо, що він учинив те чудо.