Євангелія від Івана 16:23-33

23І того дня ви не будете питати мене нічого. Істинно, істинно кажу вам: Чого б ви тільки попросили в Отця, – він дасть вам у моє ім’я. 24В ім’я моє досі ви не просили нічого. Просіте ж – і ви одержите, щоб радощів ваших було вщерть. 25Оповідав я вам про те притчами. Надходить година, коли вже і притчами не промовлятиму до вас, лише – одверто про Отця звістую вам. 26Ось того дня проситимете ви в моє ім’я, – і я вже не кажу, що за вас Отця буду благати: 27Отець бо й сам любить вас, бо ви мене полюбили і повірили, що я від Бога вийшов. 28Я вийшов від Отця і прийшов на світ – і знову полишаю світ і до Отця повертаюсь.» 29Мовлять до нього учні: «Ось заговорив ти одверто, і ніякої не оповідаєш притчі. 30І спізнали ми тепер, що ти всевідущий, тож не потрібно тобі, щоб хтось тебе запитував. Ось тим і віруємо, що від Бога єси вийшов.» 31Відповів їм Ісус: «Віруєте нині? 32Ось надходить година – і тепер вона, – коли то ви розсієтеся кожен у свій бік, а мене самого полишите. Та я не сам, бо зо мною – Отець. 33Сказав я вам це, щоб ви мали в мені мир. У світі страждатимете. Та бадьортеся! Я бо подолав світ.»