Книга Езри

1 2 3 4 5
6 7 8 9 10

1. Декрет Кира про повернення юдеїв з неволі 1-4; повернення 5-11

1А першого року перського царя Кира, щоб справдилось Господнє слово через уста Єремії, розбудив Господь дух перського царя Кира, і він звелів оповістити по всьому своєму царстві словом і навіть письмом:
2«Так каже Кир, перський цар: Господь, Бог неба, дав мені всі царства на землі й повелів мені збудувати йому дім у Єрусалимі, що в Юдеї.
3Хто з вас із його народу, – хай його Бог буде з ним, – поїде до Єрусалиму, що в Юдеї та збудує дім Господа Бога Ізраїля, того Бога, що в Єрусалимі.
4Всім же, що зосталися (живими), по всіх краях, де б вони не жили, люди кожного краю допоможуть їм сріблом, золотом та іншим добром і худобою, а й добровільними датками на дім Бога, що в Єрусалимі.»
5І піднялись голови родин Юди та Веніямина, священики й левіти, всі ті, в яких Господь надхнув духа, щоб іти будувати дім Господній, що в Єрусалимі.
6І всі їхні сусіди допомагали їм срібним посудом, золотом, іншим добром, худобою й дорогими речами, не рахуючи усяких добровільних дарів.
7Цар же Кир виніс посуд дому Господнього, що Навуходоносор забрав був з Єрусалиму та склав у дім своїх божків.
8Виніс його Кир, перський цар, (і здав) на руки Мітридата, скарбника; а цей передав його Шешбацарові, юдейському князеві.
9Ось число його: 30 золотих полумисків, 1000 срібних полумисків, 29 ножів,
10тридцять золотих жбанів, 410 срібних жбанів, і 1000 іншого посуду.
11Всього посуду, золотого та срібного, 5400. Усе це взяв Шешбацар з собою, як відсилано виселенців з Вавилону в Єрусалим.

2. Список поворотців 1-67; добровільні дари 68-70

1Оце люди з области, що вийшли з переселенчої неволі, що їх вавилонський цар Навуходоносор виселив був у Вавилон і що повернулись у Єрусалим та в Юдєю, кожен у своє місто.
2Вони прийшли з Зоровавелом, Ісусом, Неемією, Сераєю, Реалаєю, Мардохаєм, Білшаном, Міспаром, Бігваєм, Рехумом та Бааною. Число мужів народу Ізраїльського:
3синів Пароша 2172; –
4синів Шефатії 372; –
5синів Араха 775; –
6синів Пахат-Моава, з потомків Ісуса та Йоава 2812; –
7синів Елама 1254; –
8синів Затту 945; –
9синів Закхея 760; –
10синів Бані 642; –
11синів Бевая 623; –
12синів Азгада 1222; –
13синів Адонікама 666; –
14синів Бігвая 2056; –
15синів Адіна 454; –
16синів Атера з роду Єзекії 98; –
17синів Бецая 323; –
18синів Йорага 112; –
19синів Хашума 223; –
20синів Гіббара 95; –
21синів з Вифлеєму 123; –
22мужів з Нетофи 56; –
23мужів із Анатоту 128; –
24з Азмавету 42; –
25з Кіріятаріму, Кефіри та Беероту 743; –
26з Рами та Геви 621; –
27мужів із Міхмасу 122; –
28мужів із Бетелу та Аї 223;
29синів із Нево 52; –
30синів із Магбішу 156; –
31синів із другого Еламу 1254; –
32синів із Харіму 320; –
33синів із Лоду, Хадіду й Оно 725; –
34синів із Єрихону 345;
35синів із Сенаї 3630.
36Священиків: синів Єдаї, з дому Ісуса, 973; –
37синів Іммера 1052; –
38синів Пашхура 1247; –
39синів Харіма 1017.
40Левітів: синів Ісуса та Кадмієла, з роду Годавії, 74.
41Співців: синів Асафа 128.
42Воротарів: синів Шаллума, синів Атера, синів Талмона, синів Аккува, синів Хатіти, синів Шовая – всього 139.
43Нетінеїв: синів Ціхи, синів Хасуфи, синів Таббаота,
44синів Кероса, синів Сіяги, синів Падона,
45синів Левана, синів Хагави, синів Аккува,
46синів Хагава, синів Самлая, синів Ханана,
47синів Гіддела, синів Гахара, синів Реаї,
48синів Реціна, синів Некоди, синів Газзама,
49синів Уззи, синів Пасеаха, синів Бесая,
50синів Асни, синів Меуніма, синів Нефісіма,
51синів Бакбука, синів Хакуфи, синів Хархура,
52синів Бацлута, синів Мехіди, синів Харші;
53синів Баркоса, синів Сісери, синів Тамаха,
54синів Неціяха, синів Хатіфи.
55Сини слуг Соломона: сини Сотая, сини Соферета, сини Перуди,
56сини Яали, сини Даркона, сини Гіддела,
57сини Шефатії, сини Хаттіла, сини Похерета – Гацваїма, сини Амі.
58Всього нетінеїв і синів слуг Соломона 392.
59А оце ті, що вийшли з Тел-Мелаху, з Тел-Харші, з Керуву, з Аддану, з Іммеру, та не могли сказати про дім своїх батьків і потомків, чи вони з Ізраїля:
60сини Делаї, синя Товії, сини Некоди, 652.
61А з синів священиків: сини Ховаї, сини Гаккоца, сини Барзіллая, що взяв жінку з дочок Барзіллая з Гілеаду та став зватись їхнім іменем.
62Ці шукали свого родовідного списка, але його не знайдено; і через те їх виключено від священства,
63і правитель сказав їм, щоб вони не їли з пресвятих речей, доки не настане священик для Урім і Туммім.
64Усієї громади загалом було 42360 душ, –
65крім слуг їхніх і служниць їхніх, яких було 7337, а між ними співців та співачок 200, –
66коней їхніх 736, їхніх мулів 245, –
67верблюдів їхніх 435, ослів 6720.
68Декотрі з голів родин, прийшовши до Господнього дому, що в Єрусалимі, жертвували добровільно на дім Божий, щоб наново поставити його на своєму місці.
69Вони дали, по своїй змозі, до скарбниці на ведення роботи 61000 драхм золота й 5000 мін срібла та 100 священицьких риз.
70І осілися священики, левіти, дехто з народу, співці, воротарі й нетінеї в своїх містах, увесь Ізраїль у своїх містах.

3. Відбудова жертовника та віднова богослужби

1Як настав сьомий місяць, а сини Ізраїля були в своїх містах, зібрався народ, як один чоловік, в Єрусалимі.
2Тоді Ісус, син Йоцадака, і брати його священики, і Зоровавел, син Шеалтіела та брати його, взяли й збудували жертовник Богові Ізраїля, щоб приносити на ньому всепалення, як написано в законі Мойсея, чоловіка Божого.
3І вони поставили жертовник на його ж давніх підвалинах; і хоч боялись тубільних народів, проте заходилися приносити на ньому всепалення Господеві, всепалення вранці й увечорі.
4Справили також і свято Кучок, як написано, і влаштували щоденні всепалення в належному числі, призначеному на кожний день;
5а далі повсякчасне всепалення, всепалення нового місяця й усіх посвячених Господеві свят, і від кожного, хто добровільно жертвував дар Господеві.
6З першого дня сьомого місяця почали приносити всепалення Господеві, а тоді підвалини храму не були ще покладені.
7Видано було гроші каменотесам і теслям; а сидонянам і тирійцям харч, напої й олію, щоб приставляли кедрину з Ливану морем у Яффу, з дозволу на те Кира, перського царя.
8Другого ж року після свого приходу до дому Божого в Єрусалим Зоровавел, син Шеалтієла, та Ісус, син Йоцадака, й інші брати їхні, священики та левіти, й усі ті, що прибули з полону в Єрусалим, поклали початок і настановили левітів від двадцятьох років і вище, щоб завідували роботою дому Господнього.
9І стали Ісус, його сини і його брати, Кадмієл і його сини та сини Юди, як один, завідувати тими, що робили роботу в домі Божім, а й сини Хенадада зо своїми синами та братами, левітами.
10І тоді, як мулярі закладали підвалини Господнього храму, поставлено священиків у ризах, із сурмами, і левітів, синів Асафа, з кимвалами, щоб славити Господа, за постановою Давида, царя Ізраїля.
11І заходилися вони співати на переміну, хвалити й дякувати Господеві, «бо він добрий, бо його милість до Ізраїля вічна», і ввесь народ кричав сильним голосом, прославляючи Господа за те, що закладались підвалини Господнього дому.
12Багато ж із священиків і левітів та голів родин, старих уже, що бачили перший храм, плакали вголос, як закладано в них на очах цей храм, а багато викликувало з радощів щосили,
13так що не можна було розрізнити в народі радісних криків від людського плачу, бо народ сильно кричав, і голос його чути було здалека.

4. Перешкоди та перерва в роботі при відбудові храму

1Коли ж вороги Юди та Веніямина почули, що поворотці з полону будують храм Господеві, Богові Ізраїля,
2то прийшли до Зоровавела й до голів родин та й сказали їм: «І ми хочемо будувати з вами, бо, як ви, так і ми звертаємось до вашого Бога й приносимо йому жертви від часів Асархаддона, асирійського царя, що перевів нас сюди».
3Але Зоровавел та Ісус і інші голови родин Ізраїля сказали їм: «Не будувати вам разом із нами дому Богові нашому; але ми самі будуватимемо (його) Господеві, Богові Ізраїлевому, як велів нам цар Кир, цар перський.»
4І заповзялися люди того краю знеохочувати юдейський народ і перешкоджати йому будувати.
5Вони підкуплювали проти нього радників, щоб у ніщоту обернути задумане ним діло, за ввесь час життя Кира, перського царя, і аж до царювання Дарія, перського царя.
6І за царювання Ксеркса, на початку його царювання, написали вони обвинувачення на мешканців Юдеї та Єрусалиму.
7За часів Артаксеркса написали Бішлам, Мітридат, Тавеел і інші їхні товариші до перського царя Артаксеркса, і лист був написаний арамійськими буквами та арамійською мовою.
8Рехум, правитель, та Шімшай, писар, написали листа проти Єрусалиму до царя Артаксеркса такого змісту:
9«Рехум, правитель, та Шімшай, писар, та інші їх товариші, перські судді, перські урядовці, аркваї, вавилоняни, сузанці, еламійці,
10та інші народи, що їх переселив Аснаппар, великий та славний, і осадив у самарійських містах та в інших місцевостях за рікою»;
11ось відпис листа, що вони йому послали: «Цареві Артаксерксові – слуги твої, люди за рікою, і ось
12нехай буде відомо цареві, що юдеї, які вийшли від тебе, прийшли до нас у Єрусалим та й відбудовують це бунтівниче й лихе місто, й мури наново виводять і підвалини вже поклали.
13Нехай же буде відомо цареві, що як це місто буде відбудоване й мури будуть наново виведені, вони не будуть платити ні данини, ні податків, ні мита, і царська скарбниця потерпить від того шкоду.
14А що ми їмо сіль із царського палацу й не можемо дивитись на зневагу супроти царя, послали ми, щоб повідомити царя.
15Нехай пошукають у літописній книзі твоїх батьків, і ти знайдеш у тій книзі літописній і довідаєшся, що це місто – місто бунтівниче й шкідливе царям та краям, і що в ньому з давніх-давен чиняться бунти, за що й зруйновано те місто.
16Ми сповіщаємо царя, що коли це місто буде відбудоване й будуть виведені наново мури, то через те не посідатимеш ти нічого за рікою.»
17Цар послав таку відповідь: «Рехумові, правителеві, і Шімшаєві, писареві, та іншим їхнім товаришам, що живуть у Самарії і в інших місцевостях за рікою – мир. А ось:
18листа, що ви прислали до нас, прочитано виразно передо мною.
19І від мене вийшов приказ, і шукали і знайшли, що це місто з давніх-давен піднімалось на царів, і що в ньому чинились бунти й повстання,
20і що в Єрусалимі були царі могутні, які володіли всім краєм за рікою, і що їм плачено данину, податки й мита.
21Дайте, отже, наказ, щоб ті люди припинили роботу та щоб це місто не відбудовувано, доки від мене не вийде наказ.
22Будьте ж обережні, щоб не зробити в тому якогось недогляду, бо інакше зло збільшиться на шкоду царям.»
23Скоро відпис листа царя Артаксеркса прочитано перед Рехумом та Шімшаєм писарем і їхніми товаришами, вони поквапно вирушили в Єрусалим до юдеїв і силою та міццю припинили їхню роботу.
24Тоді припинено роботу при Божому домі, що в Єрусалимі, й була вона припинена аж до другого року царювання перського царя Дарія.

5. Храм будують далі

1Але пророки, Аггей і Захарія, син Іддо, пророкували юдеям, що були в Юдеї та в Єрусалимі, іменем Бога Ізраїля, що був над ними.
2Тоді Зоровавел, син Шеалтіела, та Ісус, син Йоцадака, встали й заходилися (далі) будувати дім Божий в Єрусалимі, і з ними були пророки Божі та їм допомагали.
3В той час прийшли до них Татнай, правитель заріччя, і Шетар-Бознай та їхні товариші й так сказали їм: «Хто дав вам дозвіл будувати дім цей і докінчувати цю будівлю?»
4І ще їм сказали: «Які то ймення тих людей, що будують будівлю?»
5Але око їхнього Бога було над юдейськими старшими, тож їм не боронено, аж доки справа не дійде до Дарія й доки не прийде письмо в цій справі.
6Відпис листа, що послав Татнай, правитель заріччя, і Шетар-Бознай та їхні перські товариші, що за рікою, до царя Дарія;
7у звіті, що вони послали до нього, так було написано: «Дарієві цареві – цілковитий мир!
8Нехай буде відомо цареві, що ми ходили в Юдейську країну, до дому великого Бога. Його будують з величезного каміння й дерево вкладають у його стіни, і робота ця робиться старанно й поступає добре в їхніх руках.
9Тоді ми поспитали тих старших і сказали їм так: Хто дав вам дозвіл будувати дім цей і кінчати цю будівлю?
10Ми їх запитали також про їхні ймення, щоб дати тобі знати, записавши ймення тих людей, які у проводі в них.
11А вони відповіли нам такими словами: Ми слуги Бога неба та землі й відбудовуємо дім, що був збудований багато років тому, а будував і завершив його великий цар Ізраїля.
12Тому що наші батьки розгнівали Бога неба, він віддав їх у руки Навуходоносора, вавилонського царя, халдея; а він зруйнував цей дім і виселив народ у Вавилон.
13Але першого року вавилонського царя Кира, дав цар Кир наказ відбудувати цей дім Божий,
14та й посуд дому Божого, золотий і срібний, що Навуходоносор забрав був із храму в Єрусалимі й переніс у храм, що в Вавилоні, цар Кир забрав назад із храму, що в Вавилоні, й передав Шешбацарові, якого настановив начальником
15і якому сказав: Візьми цей посуд, йди та віднеси його в храм, що в Єрусалимі, і нехай відбудують дім Божий на своєму місці.
16Тоді цей Шешба-цар прийшов, заклав підвалини дому Божого в Єрусалимі, і від того часу й досі будується він, і ще не скінчений.
17Отже, коли така царева воля, нехай пошукають у царській скарбниці, там у Вавилоні, чи справді цар Кир дав наказ будувати цей дім Божий у Єрусалимі, і царське про це веління нехай пришлють до нас.»

6. Прихильна відповідь Дарія 1-12; закінчення та посвята храму 13-18; Пасха 19-22

1Тоді ж цар дав наказ, щоб шукати в книгозбірнім домі, де складано скарби, в Вавилоні.
2І знайшли в Ахметі, в замку, що в країні Мідії, один сувій, в котрому так було написано: «Про пам’ять.
3Першого року царя Кира дав цар Кир наказ про дім Божий, що в Єрусалимі: хай буде відбудований дім, де б приношувано жертви і палено на його честь офіри; заввишки буде він 60 ліктів і завширшки 60 ліктів;
4рядів з великого каміння хай буде три, а з дерева один ряд; кошти ж нехай видають із царського дому.
5Та й посуд дому Божого, золотий і срібний, який Навуходоносор забрав був із храму, що в Єрусалимі, і переніс у Вавилон, нехай повернеться назад і буде віднесений у храм, що в Єрусалимі, на своє місце, а ти його зложиш в домі Божому.»
6«Отож, Татнаю, начальнику заріччя, й Шетар-Бознаю, з вашими перськими товаришами, що за рікою, здалеку держіться від того.
7Лишіть у спокої роботу при цьому домі Божому; нехай юдейський князь і юдейські старші відбудовують цей дім Божий на його місці.
8А ось від мене дається наказ про те, що маєте робити для юдейських старших при відбудові цього дому Божого: з царського майна, що походить із податків за рікою, нехай виплачують точно кошти тим людям, без зволікання.
9І чого потрібно для всепалення на честь Бога неба – телят, баранів, ягнят, пшениці, соли, вина й олії, на розпорядження священиків, що в Єрусалимі, – нехай їм видають день-у-день, без проволоки,
10щоб вони приносили приємні Богові неба жертви й молилися за життя царя та його синів.
11Від мене ж дається наказ: коли хто змінить цю постанову, нехай вирвуть стовп з його дому, і нехай його на ньому повісять і приб’ють, а дім його нехай за те буде обернений у руїну.
12І нехай Бог, що оселив там своє ім’я, скине кожного царя й народ, що простягнув би свою руку, щоб змінити це на шкоду того дому Божого, що в Єрусалимі. Я, Дарій, наказав! Нехай воно буде пильно виконано.»
13Тоді Татнай, начальник заріччя, Шетар-Бознай і їхні товариші зробили точно так, як звелів цар Дарій.
14І старші юдейські будували щасливо далі, заохочені пророцтвами Аггея, пророка, та Захарії, сина Іддо. І збудували вони й скінчили за волею Бога Ізраїля, й за волею Кира, і Дарія, й Артаксеркса, перських царів.
15І завершили той дім третього дня місяця Адара, шостого року царювання царя Дарія.
16І тоді сини Ізраїля, священики й левіти та інші поворотці з полону справили з радістю посвячення цього дому Божого.
17А при посвяченні дому Божого принесли в жертву 100 волів, 200 баранів, 400 ягнят та як покутну жертву за всього Ізраїля, 12 козлів, за числом поколінь Ізраїля.
18Настановили також і священиків за їхніми відділами і левітів за їхніми чергами на службу Божу в Єрусалимі, як написано в книзі Мойсея.
19Потім чотирнадцятого дня першого місяця поворотці з полону справили Пасху,
20бо священики й левіти очистились, усі до одного, й усі були чисті, і зарізали Пасху для всіх поворотців з полону, для своїх братів священиків і для себе.
21І їли сини Ізраїля, поворотці з полону, й усі, що відокремились від нечистот народів краю, щоб разом із ними шукати Господа, Бога Ізраїля.
22І так справили з радістю свято опрісноків протягом сімох день, бо Господь звеселив їх і прихилив до них серце асирійського царя, щоб укріпити їхні руки для відбудови дому Бога, Бога Ізраїля.

7. Подорож Езри до Єрусалиму

1Після цих подій, за царювання Артаксеркса, перського царя, Езра, син Сераї, сина Азарії, сина Хілкії,
2сина Шаллума, сина Цадока, сина Ахітува, 3сина Амарії, сина Азарії, сина Мерайота,
4сина Зерахії, сина Узія, сина Буккія,
5сина Авішуа, сина Пінхаса, сина Єлеазара, сина Арона первосвященика, –
6цей Езра вийшов з Вавилону. Був же він книжник вправний у законі Мойсея, що його дав Господь, Бог Ізраїля А тому, що рука Господа, Бога Бого, була над ним, цар дав йому все, чого він забажав.
7І пішли до Єрусалиму декотрі з синів Ізраїля, із священиків, левітів, співців, воротарів і нетінеїв – сьомого року царя Артаксеркса.
8Він (Езра) прийшов у Єрусалим п’ятого місяця – сьомого ж року того царя.
9Бо першого дня першого місяця був початок виходу з Вавилону, а першого дня п’ятого місяця прийшов він у Єрусалим, тому що добродійна рука його Бога була над ним,
10і то тому, що Езра звернув своє серце на те, щоб вивчати закон Господній і виконувати його, й навчати в Ізраїлі постанов і права.
11А оце відпис письма, що його дав цар Артаксеркс Езрі священикові й книжникові, книжному в словах заповідей і постанов Господніх щодо Ізраїля:
12«Артаксеркс, цар над царями, Езрі священикові, вчителеві закону Бога неба, мир і т. д. А ось:
13від мене вийшов наказ, щоб у моєму царстві кожен з народу Ізраїля, з його священиків та його левітів, хто бажає йти в Єрусалим, ішов з тобою,
14бо ти посланий від царя й сімох його дорадників, щоб наглядати за Юдеєю та Єрусалимом щодо закону Бога твого, що в твоїй руці,
15і щоб занести срібло та золото, що цар та його дорадники добровільно пожертвували Богові Ізраїля, який перебуває в Єрусалимі,
16і все срібло та золото, що ти знайдеш по всій вавилонській країні, разом з добровільними дарами від народу й священиків, які вони доброхітно пожертвують на дім Бога свого, що в Єрусалимі.
17Тож старанно накупи за ці гроші волів, баранів, ягнят і хлібних приносів до них та ливних жертв, і принеси їх на жертовнику дому Бога вашого, що в Єрусалимі.
18З рештою ж срібла та золота зробите те, що за волею вашого Бога, тобі й твоїм братам, здасться добрим зробити.
19Посуд, що тобі даний до служби в домі Бога твого, постав перед Богом у Єрусалимі.
20Інше ж, потрібне для влаштування дому Бога твого, видадуть тобі з дому царських скарбів.
21А від мене, царя Артаксеркса, дається наказ усім скарбничим, що за рікою, зробити точно все, чого вимагатиме від вас Бзра священик, учитель закону Бога неба:
22срібла до 100 талантів, пшениці до 100 кор, вина до 100 батів, олії до 100 батів, а соли без міри.
23Все, що звелено Богом неба, має робитись пильно для дому Бога неба, щоб не впав гнів на царство, царя та його синів.
24Крім того, подаємо вам до відома, що ні на кого із священиків, левітів, співців, воротарів, нетінеїв і слуг цього дому Божого не можна накладати ні данини, ні податків, ні мита.
25А ти, Езро, за мудрістю Бога твого, якою володієш, настанови урядовців та суддів, щоб вони судили ввесь народ за рікою, всіх тих, що знають закони Бога твого, – тих же, що їх не знають, навчи.
26А хто не буде пильно виконувати закон Бога твого й царський закон, того нехай негайно засудять чи то на страту, чи на вигнання, чи на грошову кару, чи на тюрму.»
27Благословен Господь, Бог батьків наших, який вклав у серце цареві цю думку, щоб прикрасити дім Господній, що в Єрусалимі,
28і який прихилив до мене ласку царя і його дорадників та всіх могутніх князів царя! І я набрав духу, бо рука Господа, Бога мого, була надо мною, й зібрав я родоначальників Ізраїля, щоб пішли зо мною.

8. Списки поворотців, їхня дорога та прибуття до Єрусалиму

1Оце голови родин і родовід тих, що вийшли зо мною з Вавилону за царювання Артаксеркса:
2з синів Пінхаса – Гершом; з синів Ітамара – Даниїл; з синів Давида – Хаттуш;
3з синів Шеханії; з синів Пароша – Захарія, і з ним записаних у родовідні списки – 150 чоловік;
4з синів Пахат – Моава Елеоенай, син Зерахії, і з ним 200 чоловік;
5з синів Затту Шеханії, син Яхазіела, і з ним 300 чоловік;
6з синів Адіна, Евед, син Йонатана, і з ним 50 чоловік;
7з синів Елама, Ісая, син Аталії, і з ним 70 чоловік;
8з синів Шефатії, Зевадія, син Михаїла, і з ним 80 чоловік;
9з синів Йоава, Овдія, син Єхієла, і з ним 218 чоловік;
10з синів Баннія Шеломіт, син Йосифії, і з ним 160 чоловік;
11з синів Бевая, Захарія, син Бевая, і з ним 28 чоловік;
12з синів Азгада, Йоханан, син Гакаттана, і з ним 110 чоловік;
13з синів Адонікама, згодом прибулі, й оце їхні ймення: Еліфелет, Єїел і Шемая, і з ними 60 чоловік;
14з синів Бігвая, Утай та Завуд, і з ними 70 чоловік.
15Я їх зібрав коло ріки, що вливається в Агаву, і там простояли ми табором три дні, і як я переглянув народ і священиків, не знайшов там із синів Леві нікого.
16Тоді я послав по Еліезера, Арієла, Шемаю, Елнатана, Яріва, Елнатана, Натана, Захарію й Мешуллама – провідних мужів, і по Йоаріва та Елнатана – учителів.
17І дав я їм наказ для Іддо, голови над місцевістю Касіфія, і вклав їм в уста слова, що мали говорити до Іддо та його братів – нетінеїв у місцевості Касіфії, щоб вони привели нам прислужників для дому нашого Бога.
18І привели вони до нас, бо добродійна рука Бога нашого була над нами, розумного чоловіка, з синів Махлі, сина Леві, сина Ізраїлевого, тобто Шеревію та його синів і його братів, 18 душ, –
19і Хашавію й з ним Ісаю з синів Мерарі, і братів його та їхніх синів, двадцять;
20а з нетінеїв, що їх призначив був Давид та князі до послуги левітам, 220 нетінеїв, усіх призначених за йменням.
21Там же коло ріки Агави оповістив я піст, щоб нам упокоритись перед Богом нашим та просити в нього щасливої дороги для себе, для наших дітей та для всього нашого майна,
22бо мені було сором прохати в царя супроводу та кіннотчиків, щоб захистити нас від ворога в дорозі; бо ми, говоривши з царем, сказали: «Рука нашого Бога над усіма тими, що його шукають їм на добро, але його сила й гнів його на всіх тих, хто його покидає.»
23Постили ми ото й просили Бога нашого про те, й він вислухав нас.
24Тоді вибрав я 12 із головних священиків: Шеревію, Хашавію і з ними десятьох з братів їхніх,
25і відважив їм срібло, золото й посуд, – дари для дому Бога нашого, що їх дали: цар, його дорадники, князі його та всі ізраїльтяни, які там були.
26Відважив я, отже, їм на руки: срібла 650 талантів, срібного посуду на 100 талантів,
27золотих чаш – 20 по 1000 драхм, і 2 посудини з кращої блискучої міді, дорогої, як золото.
28Я сказав їм: «Ви посвячені Господеві, й посуд святий, і срібло та золото – добровільний дар Господеві, Богові батьків ваших.
29Бережіть же його невсипуще, доки не здасте на вагу перед головними священиками, левітами й головами родин Ізраїля в Єрусалимі, в кімнатах дому Господнього.»
30Тоді священики й левіти забрали зважене срібло, золото та посуд, щоб нести його в Єрусалим, в дім Бога нашого.
31А рушили ми від ріки Агави дванадцятого дня першого місяця, щоб іти в Єрусалим, і рука Бога нашого була над нами й спасала нас від руки ворога й тих, що на нас засідались у дорозі.
32Прийшовши в Єрусалим, перебули ми там три дні.
33Четвертого ж дня зважене срібло, золото й посуд у домі Бога нашого переважено на руки Меремота, сина Урії, священика; а з ним був Єлеазар, син Пінхаса, з ними же Йозавад, син Ісуса, і Ноадія, син Бінуя, левіти.
34Все було почислено й зважено та й записано все в той же таки час.
35Сини неволі, що повернулися з вигнання, принесли на всепалення Богові Ізраїля 12 волів за всього Ізраїля, 96 баранів, 77 ягнят та 12 козлів у жертву за гріх – усе це на всепалення Господеві.
36Вони передали царський наказ царським сатрапам та начальникам заріччя, а ці підтримували народ і дім Божий.

9. Шлюби з чужинецькими жінками. Покаянна молитва Езри

1По закінченні приступили до мене старшини, мовивши: «Народ Ізраїля, священики й левіти не відділились від народів цих країв з їхніми мерзотами: від ханаанян, хеттитів, перізіїв, євусіїв, аммоніїв, моавитян, єгиптян та аморіїв,
2бо побрали їхніх дочок за себе й за своїх синів і змішали святе сім’я з народами країв, і в цьому злочині рука старшин і правителів була перша.»
3Почувши ці слова, роздер я на собі одежу й плащ, рвав на голові й на бороді волосся й сидів смутний.
4І зібрались коло мене всі, що боялись слів Бога Ізраїля через злочин переселенців, я ж сидів сумний до вечірньої жертви.
5А під час вечірньої жертви підвівсь я з мого смутку й, у розірваній одежі та плащі, впав на коліна й зняв руки свої до Господа, Бога мого.
6і промовив: «Боже мій! Я соромлюсь і стидаюсь підвести обличчя моє до тебе, Боже мій, бо беззаконня наші розмножились понад нашу голову, і провина наша сягає аж до неба.
7Від часів батьків наших ми у великій провині аж по цей день, за беззаконня наші ми були видані, ми, царі наші й священики наші, в руки царів чужоземних, під меч, у полон, на грабунок, на ганьбу, як воно і є нині.
8А тепер на короткий час зійшло на нас милосердя від Господа, Бога нашого, і він зберіг наш останок і дав нам сталий осідок у святому своєму місці, тоді як Бог наш прояснив наші очі та дарував нам трохи життя в нашім рабстві,
9бо ми раби, але й в нашім рабстві не покинув нас Бог наш. Він прихилив до нас ласку перських царів, щоб дати нам ожити, здвигнути дім Бога нашого, відбудувати його руїни й вивести нам мури в Юдеї та в Єрусалимі.
10А тепер – що нам сказати, Боже наш, після цього? Ми бо покинули твої заповіді,
11що ти заповідав через слуг твоїх пророків, казавши: Земля, куди ви йдете, щоб заволодіти нею, земля, нечиста брудом народів тих країв, та мерзотами, якими вони її сповнили від кінця до кінця в своїй нечистості.
12Тож не видавайте ваших дочок за синів їхніх, ні дочок їхніх не беріть за синів ваших, і не шукайте миру з ними й їхнього добра повіки, щоб вам укріпитись і споживати добро цієї землі та передати її в спадщину дітям вашим повіки.
13А після всього, що прийшло на нас за наші лихі вчинки та за наші великі провини, – хоч ти, Боже наш, не покарав нас за мірою беззаконь наших, а дав нам таке спасіння, як оце, –
14невже ж ми знову будемо заповіді твої порушувати та ріднитись із оцими мерзенними народами? Чи ти ж не розгніваєшся на нас так, що цілком нас знищиш і не зоставиш нам у живих ні решти, ні останку?
15Господи, Боже Ізраїля! Ти справедливий: тому ми й зосталися живими, як воно й є нині. Ось ми перед тобою в наших беззаконнях, бо через них не можна встоятись перед тобою.»

10. Чужоплемінних жінок відсилають

1Коли Езра так молився й сповідався, плачучи й припадаючи ниць перед домом Божим, зібралась коло нього дуже велика громада ізраїльтян, чоловіків, жінок і дітей, і народ плакав ревними сльозами.
2Тоді промовив Шеханія, син Єхієла, з синів Елама, і сказав до Езри: «Ми стали невірні перед нашим Богом, взявши за себе чужосторонніх жінок з-поміж народів краю, але є ще надія для Ізраїля в тому.
3Зробім, отже, союз із Богом нашим, що за радою мого пана й тих, що шанують заповіді Бога нашого, ми відпустимо всіх жінок і всіх дітей, що від них народились, згідно з вимогами Божих заповідей, та щоб було зроблено по закону!
4Встань, бо ця справа належить до тебе, а ми з тобою. Мужньо берись до справи!»
5Устав Езра й звелів старшинам над священиками, левітами й усьому Ізраїлеві поклястись, що вони так зроблять, як сказано. І вони поклялись.
6Тоді Езра встав з-перед дому Божого й пішов у кімнату Йоханана, сина Еліяшіва, і переночував там. Хліба не їв він і води не пив, бо сумував через провину переселенців.
7І оповістили по Юдеї й по Єрусалимі всім переселенцям зібратись у Єрусалим,
8а хто б не прийшов за три дні, то присудом начальників і старших усе його майно мало б бути відібране, сам же він мав би бути вилучений з громади переселенців.
9І зібралися за три дні всі мужі Юди та Веніямина в Єрусалимі. Було це дев’ятого місяця, двадцятого дня місяця. Ввесь народ сидів на майдані коло дому Божого й тремтів так із-за цієї справи, як і від дощу.
10Тоді став Езра священик і сказав до них: «Ви провинились, узявши собі чужосторонніх жінок, і збільшили гріх Ізраїля.
11Тож тепер віддайте честь Господеві, Богові батьків ваших і вволіть його волю: відлучіться від народів краю й від чужосторонніх жінок.»
12Уся громада відповіла й голосно сказала: «Ми зробимо так, як ти сказав.
13Але народу багато й пора дощова, і годі надворі стояти. Та й діла цього не на один день і не на два, бо нас багато нагрішило в цьому.
14Нехай наші старшини зостануться замість усієї громади й усі в наших містах, що взяли за себе чужосторонніх жінок, нехай приходять сюди в призначений час із старшими кожного міста й його суддями, доки не відвернеться від нас палючий гнів Бога нашого за цю річ.»
15Тільки Йонатан, син Азаела, й Яхзія, син Тікви, противилися цьому, а Мешуллам та левіт Шавтай підтримували їх.
16І так зробили поворотці з полону: вибрано Езру священика й мужів – голів над родинами за батьківськими домами, усіх призначених за іменами, і першого дня десятого місяця вони засіли, щоб розбирати справу;
17а до першого дня першого місяця впоралися з усіма чоловіками, що взяли за себе чужосторонніх жінок.
18Із священицьких синів, що взяли за себе чужосторонніх жінок – із синів Ісуса, сина Йоцадака та його братів – знайшлися: Масея, Еліезер, Яріб і Гедалія,
19які поданням руки зобов’язались виправити своїх жінок і принести в жертву барана за свою провину;
20з синів Іммера: Ханані і Зевадія;
21з синів Харіма: Масея, Елія, Шемая, Єхієл та Уззія;
22з синів Пашхура: Еліоенай, Масея, Ізмаїл, Натанаїл, Йозавад та Еласа.
23З левітів: Йозавад, Шімеї, Келая, він же Келіта, Петахія, Юда та Еліезер.
24Зі співців: Еліяшів; з воротарів: Шаллум, Телем, та Урі.
25З ізраїльтян, із синів Пароша: Рамая, Їззія, Малкія, Міямін, Єлеазар, Малкія та Беная;
26з синів Елама: Маттанія, Захарія, Єхієл, Авді, Єремот та Елія;
27з синів Затту: Еліоенай, Еліяшів, Маттанія, Єремот, Завад та Азіза;
28з синів Бевая: Йоханан, Хананія, Заббай та Атлай;
29з синів Бані: Мешуллам, Маллух, Адая, Яшув, Шеал і Єрамот;
30з синів Пахат – Моава: Адна, Келал, Беная, Масея, Маттанія, Бецалел, Біннуй та Манассія;
31з синів Харіма: Еліезер, Їшія, Малхія, Шемая, Симеон,
32Веніямин, Маллух, Шемарія;
33з синів Хашума: Матнай, Маттатта, Завад, Еліфелет, Єремай, Манассія, Шімеї;
34з синів Бані: Маадай, Амрам та Уел,
35Беная, Бедая, Келугу,
36Ванія, Меремот, Еліяшів,
37Маттанія, Матнай та Яасай,
38Бані, Бінуй, Шімеї,
39Шелемія, Натан та Адая,
40Махнадвай, Шашай, Шарай,
41Азарел, Шелеміягу, Шемарія,
42Шаллум, Амарія, Йосиф;
43з синів Нево: Єїел, Маттатія, Завад, Звіна, Яддай, Йоіл, Беная.
44Усі ці взяли собі чужосторонніх жінок, а тепер відпустили вони їх із дітьми.

 

Попередня книга (“ІІ Хроніка”)  Наступна книга (“Книга Неємії”)