Євангелія від Луки 22:24-38

24Знялась між ними й суперечка, хто з них має вважатися за більшого. 25Ісус сказав їм: “Царі народів панують над ними, і ті, що владу над ними мають, доброчинцями звуться. 26Не так хай буде з вами! А навпаки: більший між вами нехай буде як молодший, а наставник як слуга. 27Хто бо більший? Той, що за столом, чи той, що служить? Хіба не той, що за столом? Та, проте, я між вами як той, що служить. 28Ви ті, що перебували зо мною у моїх спокусах, 29і я завіщаю вам Царство, як мені завіщав Отець мій, 30щоб їли й пили за столом у моїм Царстві й сиділи на престолах, судячи дванадцять племен Ізраїля. 31О Симоне, Симоне! Ось Сатана наставав, щоб просіяти вас, як пшеницю, 32та я молився за тебе, щоб віра твоя не послабла, а ти колись, навернувшись, утверджуй своїх братів.” 33“Господи”, – сказав Петро до нього, – “з тобою я готовий піти й у тюрму, й на смерть.” 34А Ісус мовив: “Кажу тобі, Петре, не заспіває нині півень, як ти тричі відречешся, мовляв, мене не знаєш.” 35Далі сказав їм: “Як я вас посилав без калитки, без торби та взуття, хіба вам чого бракувало?” 36“Нічого”, – відповіли. Він же до них промовив: “А тепер – хто мас калитку, нехай її візьме, так само й торбу; хто ж не має, хай продасть свою одежу й купить меч. 37Кажу вам: Має сповнитись на мені, що написане: Його зараховано до злочинців, – бо те, що стосується до мене, кінця доходить.” 38Вони казали: “Господи! Ось два мечі тут.” А він відповів їм: “Досить!”