Євангелія від Луки 6:37-45

37Не судіть, і не будете суджені; не засуджуйте, й не будете засуджені; простіть, і вам проститься. 38Дайте, то й вам дасться: міру добру, натоптану, потрясену, переповнену дадуть вам. Якою бо мірою ви міряєте, такою й вам відміряють.” 39Він їм сказав також і притчу: “Чи може сліпий водити сліпого? Хіба вони обидва не впадуть у яму? 40Учень не більший за вчителя, але, навчившися, кожний буде, як його вчитель. 41Чому дивишся на скалку в оці твого брата, колоди ж у власнім оці не відчуваєш? 42І як можеш сказати братові твоєму: Дай, брате, вийму скалку, що в твоїм оці, – ти, що не бачиш колоди, що у твоїм оці? Лицеміре, вийми перше колоду з ока свого, і тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого. 43Немає доброго дерева, що родило б плід поганий, ані дерева поганого, що родило б плід добрий. 44Кожне бо дерево за своїм власним плодом пізнається; не зривають бо з тернини смокви, ані з ожини не збирають винограду. 45Добра людина з доброго скарбу серця свого виносить добре; лиха ж – з лихого (серця) лихе виносить, бо з переповненого серця говорять його уста.