Євангелія від Луки 13:18-29

18Далі промовив: “На що схоже Царство Боже? До чого б мені його прирівняти? 19Воно схоже на зерно гірчичне, що чоловік узяв та й кинув у город свій, і воно вигналось і стало деревом великим, і небесне птаство гніздиться у його гілляках. 20І знову промовив: “До чого мені прирівняти Царство Боже? 21Воно схоже на закваску, що жінка взяла й поклала в три мірки борошна, аж поки все не скисне.” 22Ісус проходив через міста та через села, навчаючи й простуючи до Єрусалиму. 23Аж ото сказав хтось до нього: “Господи, чи мало буде тих, що спасуться?” Він відповів їм: 24“Силкуйтеся ввійти через тісні ворота, багато бо, кажу вам, силкуватимуться ввійти, але не зможуть. 25І як господар устане й замкне двері, а ви, зоставшися знадвору, почнете стукати у двері та казати: Господи, відчини нам! – він відповість вам: Не знаю вас, звідкіля ви. 26Тоді ви почнете казати: Ми їли й пили перед тобою, і ти навчав нас на майданах наших. 27Та він відповість: Кажу бо вам: Не знаю вас, звідкіля ви; геть від мене всі ви, що чините неправду! 28Там буде плач і скрегіт зубів, коли побачите Авраама, Ісаака та Якова й усіх пророків у Царстві Божім, себе ж самих викинутих назовні. 29Прийдуть тоді від сходу й від заходу, від півночі й від півдня й возсядуть (на бенкеті) в Царстві Божім.