Євангелія від Луки 15:11-32

11Він сказав далі: “В одного чоловіка було два сини. 12Молодший з них сказав батькові: Тату, дай мені ту частину маєтку, що мені припадає. І батько розділив між ними свій маєток. 13Кілька днів потім, молодший, зібравши все, подавсь у край далекий і там розтратив свій маєток, живши розпусно. 14І от як він усе прогайнував, настав великий голод у тім краю, і він почав бідувати. 15Пішов він і найнявся до одного з мешканців того краю, і той послав його на своє поле пасти свині. 16І він бажав би був наповнити живіт світ стручками, що їх їли свині, та й тих ніхто не давав йому. 17Опам’ятавшись, він сказав до себе: Скільки то наймитів у мого батька мають подостатком хліба, а я тут з голоду конаю. 18Встану та й піду до батька мого і скажу йому: Отче, я прогрішився проти неба й проти тебе! 19 недостойний більше зватися твоїм сином. Прийми мене як одного з твоїх наймитів. 20І встав він і пішов до батька свого. І як він був іще далеко, побачив його батько його й, змилосердившись, побіг, на шию йому кинувся і поцілував його. 21Тут син сказав до нього: Отче, я прогрішився проти неба й проти тебе. Я недостойний більше зватись твоїм сином. 22А батько кликнув до слуг своїх: Притьмом принесіть найкращу одіж, одягніть його, дайте йому на руку перстень і сандалі на ноги. 23Та приведіть годоване теля і заріжте, і їжмо, веселімся, 24о цей мій син був мертвий, і ожив, пропав був, і знайшовся. І вони заходились веселитися. 25А старший його син був у полі; коли ж він, повертаючись, наблизився до дому, почув музику й танці. 26Покликав він одного із слуг і спитав, що воно таке було б. 27Той же сказав йому: Брат твій повернувся, і твій батько зарізав годоване теля, бо знайшов його живим-здоровим. 28Розгнівався той і не хотів увійти. І вийшов тоді батько й почав його просити. 29А той озвався до батька: Ось стільки років служу тобі й ніколи не переступив ні однієї заповіді твоєї, і ти не дав мені ніколи козеняти, щоб з друзями моїми повеселитись. 30Коли повернувся цей син твій, що проїв твій маєток з блудницями, ти зарізав для нього годоване теля. 31Батько ж сказав до нього: Ти завжди при мені, дитино, і все моє – твоє. 32А веселитись і радіти треба було, бо оцей брат твій був мертвий і ожив, пропав був і знайшовся.”